Науковці довели, що думки та емоції людини впливають на її здоров’я і життєву енергію. Приблизно 80 відсотків хвороб — наслідок стресових ситуацій.
Такі негативні емоції як лють, гнів, злість впливають не тільки на взаємини людини з навколишнім світом. У першу чергу страждає організм.
Експерименти, проведені дослідницькою групою з університету Валенсії, чітко показують, що сильні негативні емоції впливають на частоту скорочень серцевого м’яза, артеріальний тиск. Збільшується вироблення організмом гормону тестостерону та знижується рівень гормону кортизолу. Сильні негативні емоції викликають істотні зміні у вегетативній нервовій системі (контролює стан судин і серця). Вплив здійснюється також на ендокринну систему.
Чим сильніше людина пережовує тривожні думки, тим з більшою силою вони “прошиваються” у мозку. Керівник іспанської групи дослідників Ньевес Херреро відзначає, що емоції в першу чергу впливають на мозок. Такий висновок він зробив, аналізуючи результати експериментів проведених за участю 30-ти чоловіків-добровольців. Спочатку відбуваються зміни в лобовій і скроневій частках головного мозку, частішає пульс, підвищується артеріальний тиск. Науковці довели, що гнів викликає глибокі зміни в душевному стані, а також у психобіологічних параметрах.
Переживання і тривалі психотравмуючі стани провокують порушення діяльності вегетативної нервової системи, залоз внутрішньої секреції та внутрішніх органів. Слабшають захисні функції організму, і людина робиться безпомічною перед гострими респіраторно-вірусними захворюваннями, що особливо проявляється в моменти перепаду температур, зміни пори року. Не забуваємо про алергію, біль у шлунку, суглобах та інші неприємні речі. Найбільш відомі з них: псоріаз, мігрень, артрит, виразкова хвороба шлунку та 12-перстної кишки, неспецифічний виразковий коліт, гіпертонічна хвороба, тиреотоксикоз, бронхіальна астма, нейродерміт, кропивниця, цукровий діабет тощо. Чим далі, тим більше організм звикає реагувати на стресові ситуації руйнівними фізіологічними ефектами. А якщо нерви не в порядку, то за великим рахунком: лікуй – не лікуй захворювання, вони будуть постійно нагадувати про себе.
У той же час сміх сприяє зміцненню імунітету та покращує апетит.
Вплив сміху на здоров’я й самопочуття людини вивчала дослідницька група Університету Лінда в Каліфорнії. Впродовж трьох тижнів добровольці передивлялися веселі та сумні ролики. У людей, які дивилися гумористичні програми, відбулися зміни на гормональному рівні. Пов’язані вони з покращенням апетиту.
Американські науковці прийшли до висновку, що тривалий сміх стимулює апетит і змушує людей вживати більше їжі. Розроблена система «Laughercіse» (тренування сміхом) дозволить людям стимулювати апетит, не здійснюючи фізичної активності.
Автор дослідження доктор Лі Берк, що представляє наукову школу превентивної спеціалізованої допомоги та психо-нейро-імунології також стверджує, що тривалий сміх зміцнює імунну систему. Результати досліджень можуть допомогти медикам у роботі з пацієнтами, у яких відсутній апетит, а також зрозуміти, як впливають емоції на стан організму людини.
Не секрет, що гарний настрій, позитивні емоції, відчуття щастя сприяють збалансованій роботі відділів вегетативної нервової системи, посиленню імунітету та іншим приємним речам. Науковці довели, що під час занять фізкультурою або будь-якими іншими розумними фізичними навантаженнями у людей покращується апетит, починають вироблятися гормони радості (ендорфіни). Як наслідок – покращується настрій і заспокоюються нерви.
Не забувайте про ходьбу. Прогулянки в парках, скверах, перебування на природі піднімає настрій, а дратівливість поступово проходить. Одночасно покращується фізичне самопочуття. Заняття фітнесом також приносить користь. Нервову напругу добре знімає курс лікувального масажу, талассотерапії, прийняття ванн із морською сіллю, заспокійливими травами.
Особливу увагу варто приділити харчуванню. У раціоні повинно бути якомога більше овочів і фруктів, особливо помаранчевих плодів. Вони дадуть додатковий заряд енергії, підвищать настрій і допоможуть привести нерви в порядок. Не забувайте про горіхи та зернята (досить 30 грам на день). Для того щоб підвищити рівень серотоніну, який відповідає за гарний настрій, включайте в раціон тверді сири, сою, нежирне м’ясо, сочевицю. Недостача білків, внаслідок зловживання овочевими дієтами, створює передумови розвитку депресії. Два кусочки чорного шоколаду в день теж дуже корисні. Заспокійливі трав’яні збори, до складу яких входять валеріана, трава пустирника і півонія також заспокоюють нервову систему.
«Угорська рапсодія» Ліста, «Перша прелюдія» Шопена, «Шоста симфонія» Чайковського піднімають життєвий тонус. Для розслаблення та зняття емоційної напруги рекомендують слухати «Аве Марію» Шуберта та «Ноктюрн соль-мінор» Шопена. Для зняття тривоги допоможе “Мелодія” Рубінштейна або мазурка Шопена. Дослідження психіатрів показали, що класична, духовна музика, мелодійний передзвін здатні зцілити душу і тіло, відступить почуття тривоги, прийде спокій й умиротворення.
Частіше посміхайтеся, намагайтеся робити те, що приносить радість, задоволення. Знаходите їх у повсякденних дрібницях. Доведено, що навіть штучна посмішка впродовж десяти хвилин сприяє нормалізації емоційного стану, поліпшенню настрою. Психологи радять для зняття стресу протягом 5 хвилин покривлятися перед дзеркалом.
