Ось і настав сезон застуд і грипу. Як рятуватися від ГРЗ, кожен вирішує сам, аптеки ж нам допомагають в цьому, пропонуючи величезний арсенал противірусних засобів, головна властивість яких — швидко збити температуру. Але чи варто збивати температуру при черговій застуді?
Підвищення температури тіла (гіпертермія) — найбільш типовий прояв будь-якого інфекційного захворювання. Таким чином організм сам себе стимулює, виробляючи речовини, покликані боротися з хворобою. Імунологи Онкологічного інституту в Баффало (штат Нью-Йорк) після тривалих експериментів встановили, що підвищення температури тіла збільшує ефективність роботи певних імунних клітин.
Ще в давнину підвищення температури тіла сприймалося як ознака інфекції та запалення. Але вже близько двох з половиною тисяч років тому батько медицини Гіппократ висловлювався про сприятливу дію лихоманки. Але з часом медичні погляди змінюються, і з виникненням концепції гомеостазу (сталості внутрішнього середовища, збереження вузьких меж показників) в XIX столітті медики прийшли до думки, що підвищення температури потребує фармакологічної корекції.
У природних умовах цей механізм універсальний, навіть холоднокровні тварини при хворобливому стані намагаються знайти собі тепле містечко. Фізіолог Кларк Блатейс з Мемфіса вивчав вплив температури протягом 30 років і прийшов до висновку: «Безумовно, що це стародавній еволюційний процес для протистояння організму хворобам, який є не тільки у ссавців і птахів, а й у риб, амфібій і рептилій”.
Вчені з’ясували, що гіпертермія стимулює утворення і диференціювання певних імунних клітин CD8 + цитотоксичні Т-лімфоцити, головне призначення яких у знищенні заражених вірусами і пухлинних клітин.
В ході експерименту вчені вводили антиген двом групам мишей, а потім аналізували рівень активації Т-лімфоцитів у їх взаємодії з антигенпрезентируючими клітинами, які поглинали антигени, що потрапляли в організм, розщеплюючи їх на фрагменти. Ці фрагменти в результаті як би «натаскували» цитотоксичні Т-лімфоцити на конкретного збудника. Температуру тіла мишей однієї групи попередньо підвищили на 2 градуси. Результати експерименту показали, що при «підігріві» кількість Т-лімфоцитів значно збільшувалася, що сприяло знищенню вірусних клітин.
Щоб переконатися в природної реакції організму на інфікування, команда лікарів під керівництвом Гевіна Барлоу-Халла з Йоркшира (Великобританія), вивчила понад 400 записів лікарів. Вчені прийшли до висновку: чим вище температура, тим більша ймовірність успішного результату захворювання.
Багато хворих прагнуть збити температуру через те, що жар доставляє багато неприємних відчуттів і дискомфорт. Але слід пам’ятати, що підвищення температури – захисна реакція організму, що утворює ефективну імунну відповідь вірусу, тому не варто зловживати жарознижувальними. Але при цьому не варто забувати, що надмірне підвищення температури може бути небезпечно для життя, коли необхідно вживати заходів щодо її зниження.
Найбільш небезпечна висока температура для новонароджених і грудних дітей. На тлі гіпертермії у них можуть розвинутися судоми і порушення процесів згортання крові. Це зобов’язує батьків спостерігати за температурою тіла немовлят, щоб вчасно вжити заходів щодо її зниження. Показники підвищеної температури — це 38°С (при вимірюванні в прямій кишці) і 37,5°С (при вимірюванні під пахвою). Заходи щодо зниження температури слід приймати в наступних випадках:
Не можна сказати, що всі ці моменти обов’язкові для кожної дитини, так як будь-який організм індивідуальний: є діти, що з температурою 39 С продовжують гратися, а деякі вже при 37,5°С знаходяться в стані напівнепритомності. Тому не можна дати універсальні рекомендації, до якої позначки можна дозволити піднятися ртутному стовпчику і коли починати рятувати.
Головне пам’ятати наступні правила: при підвищенні температури необхідно створити всі умови, при яких організм зможе втрачати тепло. А досягти цього можна двома шляхами — рясним потовиділенням і при зігріванні вдихуваного повітря. Тобто треба забезпечити дві обов’язкових дії:
Обидва ці умови майже напевно допоможуть організму самостійно впоратися з лихоманкою.
Є так само безліч даних того, що висока температура небезпечна для головного мозку, наприклад, при черепно-мозкових травмах і інсультах.
Ще один фактор, що насторожує — надмірна запальна реакція з сильною лихоманкою у занадто ослаблених пацієнтів. Ігнорування підвищення температури в цьому випадку може тільки нашкодити.
Найоптимальніший варіант — дотримуватися золотої середини. Слід пам’ятати, що більша частина простудних захворювань не вимагає коректування температури, але в кожному разі вчинить мудро той, хто вчасно скористається консультацією лікаря і дотримається його рекомендацій.
