Часто ми не замислюємося, як сильно впливає світло на наш психічний і фізичний стан. Адже завдяки світлу ми маємо наш внутрішній годинник, який підказує, коли лягти спати, а коли прокинутися. Крім того, світло є найважливішим джерелом вітаміну D, без якого наш скелет не був би таким міцним.
Як же відбувається лікування світлом?
Часто світлолікуванням ще називають фототерапією, а визначається воно як використання випромінювання світла з лікувальними або профілактичними цілями. При цьому під світлом тут мається на увазі як ультрафіолетове, так і інфрачервоне світло у видимому діапазоні. Світлолікування відносять до фізіотерапевтичних методів, а світлове випромінювання має самий різноманітний лікувальний вплив, залежно від багатьох факторів: довжина хвиль, інтенсивність випромінювання, колірні характеристики світла, енергія поглиння квантів і т.п.
Як відомо, світло — це фізичне явище, що характеризується електромагнітними коливаннями квантів, часток і хвиль, і тим сильніше енергія квантів, чим коротше довжина хвиль, і навпаки. Медициною використовується світлове випромінювання з довжиною хвилі не більше 2,5 мВт/см², що абсолютно безпечно для людини.
У 1928 році лікарям вдалося без антибіотиків, яких тоді просто не було ще, врятувати жінку, що вмирала від післяпологового сепсису. Тоді це здавалося дивом, але все було цілком реально. Жінці просто ввели 100–120 мл власної крові, попередньо опроміненої широким спектром ультрафіолету. Для жінки все закінчилося благополучно, і через кілька років вона народила ще двох дітей.
Схожий випадок стався і в 1933 році, коли після перенесеного аборту в організмі жінки стрімко стали розмножуватися бактерії, що руйнували еритроцити. І знову її врятувала власна опромінена кров, яку їй вводили протягом двох днів. Аналізи на четвертий день показали, що кров не містить бактерій.
Через декілька років лікар Г. Галич використовував у своїй практиці метод введення опроміненої крові внутрішньом’язово звичайним шприцом. І практично кожен раз це давало позитивні результати в лікуванні. А в 1949 році Г. Ольні підсумував свою діяльність останніх 15 років, коли він зробив близько 60 тисяч переливань і майже кожне з них було відзначено істотним поліпшенням стану хворого.
У першій половині минулого століття медицина переконалася, що опромінення крові було здатне на чудеса. Їй піддавався найширший спектр захворювань: сепсис, туберкульоз, пневмонія, астма і навіть сифіліс. Були випадки, що опромінена кров виліковувала навіть захворювання, які ніяк не були пов’язані з бактеріями.
Проте, з появою в 40-х роках антибіотиків, лікарі призабули цей перевірений і безпечний метод лікування, і лише в останні кілька десятиліть знову світлолікування відродилося і стало застосовуватися в широкій практиці.
Незважаючи на вторинне визнання опромінення крові, так і не була отримана відповідь на питання: яким чином опромінена ультрафіолетом кров вбиває мікроби? Особливо цікавий факт, що опромінюється не вся кров, а тільки невелика її частина!
Властивості людського організму такі, що кожен день в ньому утворюються тисячі уражених вірусами клітин. Але на сторожі завжди стоять клітки-захисники імунної системи, які вчасно розпізнають і знищують патологічні.
Ще одна важлива особливість імунітету — він вміє відрізняти свої білки від чужих. Всі білкові клітини мають своєрідні мітки, за якими їх і можна відрізнити від чужих. Ультрафіолет пошкоджує білкові мітки і імунна система, вирішуючи, що з’явилися чужорідні клітини, починає активно діяти. У цьому випадку збільшується швидкість фагоцитозу у лімфоцитів, посилюється активність ферментів і секреція гормонів, швидше розсмоктуються тромби, поліпшується циркуляція крові і взагалі інтенсивність всіх біоенергетичних процесів. Під впливом опроміненої крові в організм потрапляє більше молекул кисню, нормалізується холестерин, поліпшується відновлення ДНК. Загалом, настає якась позитивна лихоманка в імунній системі, результатом якої виявляється терапевтичний ефект.
