Скорбут бо цинга викликається дефіцитом вітаміну С (авітамінозом). Повна відсутність в організмі людини або недостатня кількість аскорбінової кислоти стає причиною порушень вироблення колагену. Даний білок відповідає за еластичність сполучних тканин та за міцність стінок кровоносних судин. В результаті цієї нестачі аскорбінової кислоти знижується функція кісткового мозку, руйнуються трубчасті кістки, порушується структура хрящів.
Через один-три місяці починають проявлятися перші клінічні симптоми захворювання після розвитку в організмі гострого дефіциту аскорбінової кислоти.
Хворий страждає від запаморочень, швидко втомлюється, відчуває слабкість. Він починає відчувати біль у литкових м’язах і суглобах, стає сонливим, дратівливим. Усі ці симптоми ще не є специфічними ознаками даного захворювання, вони лише дозволяють запідозрити патологію лише за наявності в історії хвороби пацієнта випадків порушень всмоктування в кишечнику, недоїдання або тривалого голодування.
Цинга призводить до змін тканини ясен: появляється специфічна блідість, потім синюшність слизових покривів. У ротовій порожнині виникає кровоточивість, змінюється стан міжзубних сосочків. На місці пошкоджень утворюються ущільнення тканини темно-багряного кольору з ознаками внутрішнього крововиливу. Через посилене слиновиділення пацієнти відчувають дискомфорт, а також страждають від болю при жуванні.
Якщо не розпочати своєчасно лікування цинги, то може приєднатися вторинна інфекція. У хворого появляється неприємний запах з рота та поява на яснах виразок. А розхитування зубів може закінчитися повним випаданням.
Відмічається специфічний зовнішній вигляд пацієнтів із цингою: шкіра їхня має жовто-коричневий відтінок з характерною горбистою поверхнею, викликаною у волосяних мішках невеликими крововиливами. Через сильну м’язову та суглобову біль з великими труднощами хворі пересуваються.
У хворих страждає серце. Послаблюється сила серцевих поштовхів, частішає пульс, знижується артеріальний тиск. Порушення травлення, яке спровоковане цингою, проявляються в пригніченні кишкової та шлункової моторики. Інші форми авітамінозу та супутні інфекційні захворювання призводять до переломів кісток, масивних крововиливів, інвалідизації пацієнта, а іноді і до смерті.
Дієтотерапія відіграє головну роль у лікуванні захворювання. Обов’язково включаються в харчовий раціон пацієнта продукти – джерела вітаміну С. Салати, соки, ягоди, фрукти, овочі повинні складати основу лікувального харчування при цинзі.
Проводиться симптоматичне лікування.
Рекомендується фізіотерапія: водолікування, масаж, грязьові аплікації, лікувальна гімнастика. При супутній анемії призначаються курси препаратів заліза та вітаміну B12.
