Чим багатший — тим розумніший?

Гроші є одним з визначальних факторів якості нашого життя. Як б не доводили протилежне скептики, але рівень доходів безпосередньо впливає на матеріальні можливості людини. Проте вчені довели, що кількість грошей також впливає на інтелект.

У ході спостережень вчені з’ясували, що фінансові турботи, постійні думки про неоплачені рахунках здатні зменшити IQ до 13 очок. Як результат, люди, більш обмежені в коштах, більш імовірно зроблять невірні рішення, наприклад, при оформленні занадто великого кредиту, який лише посилить їхні фінансові проблеми. Дослідники виявили і зворотний зв’язок: позбавлення від фінансового тягаря повертає інтелект на колишній рівень, що і у людей з високим доходом.

Сендхіл Муллаітхан, економіст з Гарварду, розповів, що за даними досліджень, гроші — не єдине, чого не вистачає людині в скрутному фінансовому становищі. На межі виявляються і когнітивні здібності. Це не означає, що бідні люди не такі розумні, як забезпечені. У ході досліджень було встановлено, що під час фінансових труднощів людина відчуває когнітивний дефіци , який зникає, коли її становище стабілізується. Помилково буде думати, що чиїсь когнітивні здібності менше через те, що людина бідна. У дійсності зменшується ефективна ємність, адже фінансові проблеми викликають занепокоєння, чим поглинають основні ресурси мозку і не дають зосередитися на основному.

Сендхіл порівняв людей з фінансовими труднощами з комп’ютером, який сповільнився, оскільки виконує відразу кілька завдань.

Для доказу своїх припущень команда американських, канадських і британських учених провела серію експериментів, результати яких опублікувала в журналі «Наука». Майданчиком для експериментів був обраний один з торгових центрів США. Навмання було відібрано 400 осіб, яких розділили на багатих і бідних, залежно від рівня доходу, і попросили їх пройти тест на інтелект.

До початку проведення експерименту половину учасників просили подумати про те, як вони заплатять 1,5 тис. доларів за терміновий ремонт автомобіля у разі його поломки. Метою експерименту було примус учасників зосередитися на власних фінансових турботах. Дослідження показало, що бідні учасники впоралися із завданням гірше, якщо перед ним вони думали про свої доходи. А ось у групі, де учасників не просили думати про своє фінансове становище, рівень доходів не вплинув на результати.

Учасниками другої серії тестів стали фермери з Індії, які більшість своїх рахунків оплачують раз на рік. Дослідники встановили, що фермери краще справлялися з тестами на інтелект протягом місяця після того, як розраховувалися з боргами. Результативність в цьому випадку підвищувалася приблизно на 10 балів.