Абсцес слинної залози – гнійне запалення екзокринної залози обмеженої локалізації. Найчастіше абсцес слинної залози є ускладненням сіаладеніта і сіалолітіаза, має бактеріальну етіологію. Проявляє себе сухістю в роті, підвищенням температури тіла, слабкістю, а також набряком, почервонінням, що стріляє болем і відчуттям розпирання в області запалення.
Абсцес слинної залози найчастіше вражає привушні залози, але може утворюватися і в підщелепних, під’язикових, малих слинних залозах. У 50% випадків патологічний процес поширюється на парну слинну залозу. Абсцес слинної залози характеризується наявністю піогенної мембрани, яка обмежує гнійник від оточуючих структур і тканин, а при прогресуванні захворювання накопичення гнійного ексудату призводить до розриву інфільтративної капсули. У цьому випадку можливе утворення свища з виходом гною в порожнину рота або на поверхню шкіри, або проникнення гнійного вмісту в навколишні тканини з розвитком флегмони.
Абсцес слинної залози є небезпечним захворюванням і вимагає негайної госпіталізації хворого у відділення хірургічної стоматології.
Причиною захворювання виступає бактеріальна інфекція – стафілококи, стрептококи, анаеробна мікрофлора. Абсцес, найчастіше, є ускладненням запалення слинних залоз (сіаладеніта) або слиннокам’янної хвороби (сіалолітіаз) і утворюється внаслідок несвоєчасного лікування даних захворювань, а також поганої гігієни порожнини рота. Також може виникати на тлі специфічного запалення привушних залоз при епідемічному паротиті (свинці).
Також до абсцесу слинних залоз може призвести незадовільна гігієна порожнини рота після перенесених хірургічних операцій. Це відбувається, тому що наркоз значно пригнічує функцію слинних залоз, наслідком чого служить зменшення вироблення слини і зниження її бактерицидної ролі. Також утворення абсцесу нерідко буває обумовлено попаданням в проток слинної залози стороннього тіла. Формування абсцесу слинної залози може відбуватися на тлі виснаження організму, загального зниження імунітету, викликаного вірусними (грип, герпес), бактеріальними (туберкульоз, пневмонія) і хронічними (цукровий діабет та ін.) захворюваннями.
Розвитку абсцесу зазвичай передують загальні симптоми захворювань слинних залоз. У роті з’являється неприємний смак, сухість слизової, хворобливі відчуття при жуванні і ковтанні. У місці запалення з’являється набряклість і гіперемія. Різке підвищення температури тіла до 40 С, слабкість і нездужання. При пальпації в запаленій залозі відчувається щільне хворобливе утворення. Також характерний стріляючий біль в уражених слинних залозах, відчуття тиску і розпирання, що свідчить про накопичення гною. Біль може віддавати в верхню щелепу, вухо і шию.
Абсцес слинної залози може розвиватися дуже швидко: за 1-2 дня гнійне запалення розплавляє структуру залози, і починається некроз. Значне накопичення гною в подальшому призводить до мимовільного розтину абсцесу. Якщо гнійник проривається в порожнину рота, можливе утворення розлитого запалення (флегмони), що загрожує дуже важкими наслідками (наприклад, сепсисом).
Діагноз абсцесу слинної залози ставиться стоматологом на підставі анамнезу і даних, отриманих в ході обстеження. Для точного визначення збудника захворювання призначається бактеріологічне дослідження виділяючогося із залози секрету. Також проводиться УЗД слинних залоз і сіалографія, що дозволяє точно виявити локалізацію, стадію запального процесу і ступінь ураження залози. У деяких випадках необхідне проведення цитологічного дослідження клітинного матеріалу слинних залоз для виключення онкологічного характеру захворювання.
Лікування передбачає хірургічне втручання в умовах стаціонару. Хірург робить розтин і спорожнення гнійника, потім здійснює дренування порожнини абсцесу, забезпечуючи відтік гнійного ексудату і відходження слинних каменів. Для виключення прогресування запального процесу антибактеріальні препарати вводяться безпосередньо в уражену залозу. Якщо почався некроз тканини, проводиться видалення (резекція) залози або її частини.
В післяопераційному періоді призначається комплексне лікування, що має на увазі прийом антибіотиків, імуностимулюючих препаратів, вітамінів, фізіотерапевтичні процедури: лазерну і магнітотерапію. Велике значення в період реабілітації має правильна збалансована дієта.
