За вікном зима, яка в середині січня згадала про свої права і нещадно стала їх застосовувати на всьому живому. Ось вже кілька днів температура коливається від –10 до –20°С, а ми з нетерпінням чекаємо прогнозу погоди на найближчі дні, в надії, що скоро потеплішає, адже цих кілька самих морозних тижнів на рік треба якось пережити.
Жителям нашої кліматичної зони особливо важко переносити сильні морози, тому що для організму настільки різкі скачки температурного режиму є справжнім стресом, наслідком якого можуть стати різні респіраторні захворювання. А хворіти так не хочеться. У світлі глобального потепління ми вже відвикли від тривалої і по-справжньому холодної зими. Тим не менш, до холоднечі треба бути готовим, тим більше, що підготувати організм можна.
Є чіткі дані про те, що здатність переносити сильні холоди виробляється в організмі поступово. Учені, що працюють в Арктиці або Антарктиді, вперше потрапляючи в ці суворі краї, спочатку надягають все найтепліше, що є у них з одягу. Але з плином часу організм звикає до низьких температур і вже не шукає додаткового захисту від холоду. Проведені спостереження показали, що у тих учасників експедиції, які знаходилися переважно в приміщенні, на вітрі і на холоді перші ознаки відмороження з’являлися вже через 1,5 хв, а ті, кому частіше доводилося працювати на повітрі, витримували на самому сильному морозі при вітрі до 10 хв.
Виходить, що при багаторазових контактах з холодом, в організмі виробляються захисні механізми, спрямовані на адаптацію до холоду. Причому адаптація ця може бути як локальною, так і загальною. Основою акліматизації до холоду є зміна судинних реакцій на переохолодження. Проявляється вона у зниженні вираженості реактивного спазму судин при помірному охолодженні.
Помічено, що у людей, пристосованих до холоду, температура шкіри більш висока, а значить і кровопостачання більш інтенсивне. Підвищена стійкість до холоду передбачає менш виражене зниження кровотоку в охолоджених місцях і зниження вираженості рефлекторних судинних реакцій. Потужна спочатку судинна реакція на подразнення холодом поступово звужується, а рефлекторні реакції слабшають.
Акліматизовані до холоду люди можуть більш точно оцінити стан температури відкритих частин тіла, бо встигають вчасно вжити заходи для запобігання відморожень. Після припинення охолодження у них швидше відбувається відновлення кровопостачання тканин, а частота відмороження у них в 6–7 разів менша в порівнянні з неаккліматизованими людьми.
З давнини відома історія про зніженого і теплолюбивого римлянина, який відвідав голого і босого скіфа. «Чому ти не мерзнеш?» — запитав закутаний в теплий одяг і тим не менш тремтячий від холоду римлянин. «А твоє обличчя хіба мерзне?» — запитав у відповідь скіф. Почувши негативну відповідь, скіф сказав: «Я весь як твоє обличчя».
Приклад цієї історії показує, що стійкість до холоду в значній мірі залежить від місця проживання людини. Але якщо звернути увагу на харчування людей, що проживають в екстремальних умовах, то можна помітити одну закономірність: народи, що проживають на крайній Півночі або, навпаки, в жарких пустелях Африки, харчуються лише тією їжею, яка вирощується і виробляється в даній місцевості. Ніхто із представників цих народностей не стане вживати в їжу продукти, привезені з далеких країн. А якщо вони почнуть харчуватися «чужою» їжею, то їх організми втратять здатність пристосовуватися до місцевих кліматичних умов і почнуть розвиватися хвороби.
Деякі народи традиційно використовують види харчування, які допомагають їм впоратися з жорстокими погодними умовами. Так, народи Півночі п’ють тюленячий жир, на Тибеті прийнято пити чай на основі топленого масла. Спостереження показали, що подібні продукти допомагають протистояти зовнішньому «висиханню», яке викликає холод. Можливо, з цієї ж причини українці і росіяни в зимові місяці особливо люблять їсти сало.
Самим універсальним і перевіреним способом пристосовування організму до холоду є регулярне загартовування, починаючи з весняних місяців. Поступово привчивши своє тіло до різких перепадів температури від тепла до холоду, ви з легкістю перенесете тріскучі морози, і спогади про минулу зиму будуть лише веселими та святковими.
