Печінка бере активну участь в обміні жирів. Жири, що надходять з їжею, розщеплюються в кишечнику під впливом ферментів і всмоктуються в кровоносні судини. Цим шляхом вони потрапляють в печінку, де трансформуються в тригліцериди, холестерин, фосфоліпіди та інші необхідні організму речовини. При високому накопиченні в печінці тригліцеридів виникає жирова інфільтрація. Норма змісту тригліцеридів в печінці не більше 5% її маси, але при жировій дистрофії цей показник може досягати більше 50%.
У нормі в клітинах печінки постійно відбувається процес розщеплення та утилізації жирових з’єднань: так виділяється енергія або відбуваються відкладення в підшкірному жировому шарі. Порушення цього процесу веде до поступового заміщення гепатоцитів жировою тканиною: жири накопичуються безпосередньо в клітинах печінки, виникає первинне ожиріння гепатоцитів, що в наслідку призводить до розвитку цирозу печінки.
Залежно від характеру відкладення жирова дистрофія печінки буває крупнокрапельна і дрібно краплинна.
– Зловживання алкоголем – найчастіша причина жирового гепатозу. Етиловий спирт і продукти його метаболізму впливають на всі етапи обміну жирів в печінці. Кількість випитого спиртного впливає на тяжкість жирової дистрофії.
– Цукровий діабет.
– Порушення режиму харчування, надмірне вживання жирної, смаженої і гострої їжі.
– Ожиріння.
– Білкова недостатність.
– Токсичні отруєння солями ртуті, миш’яку, лікарськими засобами, ДДТ, жовтим фосфором і т.д.).
– Несприятлива екологічна обстановка.
– Використання стероїдів для нарощування м’язової маси.
На початковій стадії захворювання пацієнти зазвичай скарг не пред’являють. Хвороба протікає стерто, повільно прогресує. Поступово з’являються постійні тупі болі в правому підребер’ї, нудота, блювання, порушення стулу.
Рідше спостерігається жирова дистрофія печінки з вираженою клінічною картиною: сильні болі в животі, жовтяниця, свербіж шкіри, схуднення.
– Загальний біохімічний аналіз крові.
– УЗД печінки.
– Дослідження жовчі.
Найважливішим етапом лікування є дієта, нормалізація режиму харчування. З раціону виключають жири, залишаючи необхідну добову дозу в дієтичному м’ясі або рослинній олії, всі страви готуються тільки на пару.
Після обстеження та діагностики лікар призначає гепапротектори і вітаміни групи В, а також Е і А.
При больовому синдромі призначаються спазмолітичні препарати.
Лікування жирової дистрофії печінки займає не менше 6 місяців, потім необхідно систематичне підтримання печінки не менше 2 разів на рік.
Жирова дистрофія печінки – процес оборотний. При своєчасному виявленні провокуючих чинників і припинення їх дії, патологічне відкладення жиру зникне з печінки через кілька тижнів після усунення причин.
Відвідайте Центр Сімейної Медицини в м. Кам’янці – Подільському для отримання якісних медичних послуг від наших спеціалізованих сімейних лікарів – Рябої Т.М. та Гайченя С.В.
