Жовта лихоманка відноситься до найвідоміших арбовірусних інфекцій. Дане захворювання є вірусним, передається комарами, супроводжується жовтяницею, кровотечами та підвищенням температури тіла. Можливий летальний результат. Найбільш поширене захворювання в Південній та Центральній Америці, Центральній Африці.
Інкубаційний період становить – від трьох до десяти днів. Потім у хворого піднімається раптово температура тіла до 39-41 С, виникає слабкість, сильний озноб, приєднуються симптоми інтоксикації: блювота, нудота, біль у м’язах, особливо характерна біль у попереку, сильна головна біль. Також спостерігаються розширені судини склер та гіперемійована шкіра.
Температура тіла може спадати протягом декількох днів, а потім знову може підніматися до високих цифр та починають розвиватися важкі кровотечі різної локалізації. У хворого уражається печінка та розвивається гепатит, в результаті цього появляються набряки та розвивається жовтяниця. У подальшому може розвинутися гостра ниркова та печінкова недостатність, шок.
При легших формах у хворого виникає геморагічний синдром різного ступеня важкості та виникає гепатит. При важких формах хворого чекає летальний результат протягом 3-4 днів.
РНК-арбовірус Viscerophilus tropicus є збудником жовтої лихоманки, якого переносять комарі, поширюючи при цьому інфекцію від хворої людини до здорової при укусі. Перенесення вірусів можливе також людині від заражених мавп.
В Африці реєструється більшість випадків захворювання.
Лікаря повинно насторожити виникнення даних симптомів в ендемічних районах по жовтій лихоманці. У біохімічному аналізі крові виявляються підвищені печінкові трансамінази та білірубін, що свідчить про ознаки ураження печінки. У загальному аналізі крові – лейкопенія.
Підтверджується діагноз вірусологічними та методами дослідження.
До сьогоднішнього дня не розроблено специфічного лікування, спрямованого на знищення вірусу. Застосовується інфузійна терапія, симптоматична терапія, призначаються кортикостероїди. Показаний гемодіаліз при розвитку гострої ниркової недостатності. Після перенесеного захворювання розвивається довічний імунітет. Для профілактики жовтої лихоманки проводиться вакцинація людей, які виїжджають в ендемічні з цього захворювання райони – Африку та Південну Америку. Вакцинація проводиться одноразово, імунітет зберігається протягом 30 років.
