Тривожать матусь випадки, коли у немовлят (та у дітей трохи старших: від року й до семи-восьми) постійні закріпи і випадання прямої кишки під час дефекації. Що ж робити у таких випадках, як допомогти дитині?
Лікуючи будь-яку хворобу, насамперед треба визначити її причину. Чому у маленьких діточок утруднена дія кишківника?
На жаль, нині рідко народжується дитина, у якої б нормально функціонував шлунок. У більшості немовлят наявна атонія шлунка. Стінки шлунка розтягнуті, немає тонусу, шлунок не може працювати. І як правило, у таких дітей знижена моторна функція. А якщо немає моторної функції, то не виділяється і секрет – шлунковий сік. Отже, їжа в такому шлунку не перетравлюється нормально. Але мами про це не знають і не всі лікарі звертають належну увагу на цю проблему. І зазвичай, у разі атонії шлунка, ставлять діагноз – дисбактеріоз. Коли оглядаєш дитину, в якої закріпи й випадання кишки, то бачиш: з правого боку – збільшена печінка, з лівого – атонічний шлунок. їжа у такому шлунку не перетравлюється.
Немовля посмокче трішечки материнське молоко і тут же відвертається, кричить, бо в нього починає боліти животик. Хворий шлунок не може прийняти навіть материнське молоко (а у трохи старшому віці – іншу їжу. Дитина з’їсть дві-три ложки – і вже виникає відчуття переповнення в шлунку, інколи тисне в грудях. їжа бродить у шлунку, живіт здувається). Дитина не може не лише їсти, а й нормально спати, бо болить живіт. І у такої дитини не працює кишківник. Від потуг дуже часто випадає пряма кишка. Тож дитині роблять операцію: вирізають певну частину кишківника. А хвороба не зникає. Потрібно тонізувати шлунок, щоб він міг працювати активно, щоб міг перетравити їжу, взяти потрібні організму речовини, відкинути непотрібні рештки, тобто, щоб постійно виконував свою кропітку роботу.
Матерям, які погоджуються на те, аби дитині зробили операцію – вирізали частину кишки – спробуємо образно пояснити, який кишківник у її немовляти (чи трохи старшої дитини). Кишківник малого можна порівняти з гумкою, багато разів праною і вивареною. Вона розтягнута і вже не спроможна виконувати «свою роботу» – тримати певний предмет (труси, спідницю тощо). Її слід замінити або якось відновити. Гумку відновити нереально. А кишківник – можна. Тобто допомогти йому працювати, тонізуючи його, а не вирізаючи якусь частину. Бо кишківник після операції так і залишиться розтягнутим. Хвороба не зникне. Отже, важливо лікувати хворобу і усунути її причину.
Коли у дитини хворий кишківник, від того страждає і сфінктер. Від шлунка по всьому кишківнику – до прямої кишки, до сфінктера – відбувається розслаблення. Й у таких випадках часто трапляються закріпи. Коли дитина хоче вичистити організм, викинути непотрібні рештки, їй доводиться докладати великих зусиль, відтак, розслаблена, розтягнута пряма кишка (частина розслабленого кишківника) випадає.
Раніше в таких випадках мами й бабусі вміли допомогти дитині. Брали її за ніжки, за п’яти, обережно підіймали, і так тримали, тоді кишечка поверталася на місце. Однак це не лікування, а «швидка допомога», бо кишка могла випасти будь-коли під час дефекації. Тож слід було міркувати, як лікувати. Наші прабабусі завважили, що ди¬тина у такому стані хоче поїсти чогось гострого, приміром, солоного огірка, навіть запах огірка приваблює її. І це зрозуміло. Адже до діжки з огірками клали чимало спецій: особливо багато кропу, інші рослини. Тому посмоктавши шматочок огірка, дитина почувалася краще.
Отже, матерям, які починають підгодовувати немовлят (як і тим, у кого дітки від року й до семи-восьми), складаючи раціон харчування дитини, слід особливо дбати про її шлунок. Не можна забувати, що їжа має бути різноманітною. Скажімо, каші. Найчастіше дають вівсянку чи манну кашу. І майже немає в меню пшона, немає їжі, яка б протонізувала шлунок. Мама лінується відтиснути для дитини сік зі свіжих овочів чи фруктів, а купує в магазині консервовані. Колись мама, починаючи підгодовувати немовля, зішкрябувала ложечкою з яблука сік з клітковиною і давала малюкові. Якщо давала сік із моркви, то обов’язково й часточку клітковини.
Клітковина потрібна для того, щоб тонізувати і шлунок, і кишківник, водночас сприяти виведенню непотрібних решток із кишківника й усувати запальні процеси. Тобто клітковина необхідна дитині. А ми про це забуваємо. Необхідно давати й різноманітні каші: сьогодні пшоняну – для роботи шлунка, завтра гречану – для роботи підшлункової залози, вівсяну кашу – для функціонування кишківника тощо. Раніше мами ніколи не забували годувати дитину пшоняною кашею. Пшоно розварювали майже на кисіль і давали дитині. Така каша добре впливала на роботу шлунка, на його стінки, тонізувала його, водночас тонізувала й кишківник.
Клітковина з моркви і яблук теж тонізувала шлунок, тож зазвичай її включали до меню. Нині, як уже зазначали, найчастіше дають дитині соки штучні. А замість клітковини, тільки-но дитина підросте і зможе самостійно харчуватися, їй дають банан. Мама не думає, а подекуди й не знає про те, що якщо дитина з’їсть банан, а потім вип’є води або молока, шлунок неймовірно розтягується, ослаблюється. Дорослі, мабуть, помічали: якщо дитина вранці з’їсть банан, а потім поп’є чаю, то вже цілий день не хоче їсти, їжа не перетравлюється. Кишківник не має тонусу.
Знову наголосимо: дитині слід давати таку їжу, яка б, передовсім, тонізувала шлунок і кишківник. Яблуко, нежирне молоко (якщо молоко жирне, його необхідно розбавити) мають бути в раціоні. Потрібно давати відвари кропу і ромашки – вони усунуть запальні процеси в кишківнику, тонізують його. Можна помолоти на порошок насіння кропу й додавати його до їжі маляти: до каші, сиру, до супчику тощо. І це вже буде не просто їжа, а ліки. Дитина привчатиметься до рослинних спецій. Слід давати яблучний сік, можна й морквяний.
При атонії шлунка та розтягнутому кишківнику дуже корисний сік чорної смородини (але в жодному разі не вишневий!). Він тонізує шлунок, кишківник, зміцнює сфінктер. Важливо давати сік селери – він поліпшує травлення, покращує функцію всієї видільної системи організму. Маля міцнішає, якщо вживає по десять- двадцять крапель соку селери на день – його можна додавати до морквяного, яблучного, смородинового. Виноградний сік виключіть із раціону: від нього здуває животик. Слід давати соки, які лагідно діють на стінки шлунка.
Корисно впродовж 7 днів давати дитині після їжі сік, вичавлений з 30-50 грамів свіжого зеленого салату із додаванням невеликої кількості цукру.
Певна річ, необхідно стежити за тим, щоб у дитини не випадала кишка. Можливо, перед їжею немовляткові (та й трохи старшим дітям) потрібно дати випити одну-дві ложки води кімнатної температури. Вода також тонізує шлунок, полегшить дефекацію і не допускатиме випадання кишки.
Якщо у немовляти закріпи, дитина плаче, кричить, сучить ніжками, адже у її животику скупчені гази, які завдають болю.
Наші предки у таких випадках завжди давали немовлятам кропну воду. Рецепт кропної води наведений вище. Корисними є й настої ромашки лікарської.
Наголосимо: до закріпів у немовлят слід ставитися надзвичайно серйозно. Окрім зазначеного вище, вони можуть бути й причиною мозкових захворювань. Тому необхідно звертатися до лікаря та лікувати дитину.
