Види гриж

Видів гриж існує дуже багато. Найпоширеніша класифікація – за місцем розташування. Але для кращого розуміння, оскільки кожен вид має свої особливості, щоб знати, яке лікування вам призначають, розглянемо класифікації за різними ознаками: вони дуже важливі для діагностики та призначення вірного лікування.

За походженням грижі можна розділити на:

  • вроджені;
  • набуті.

Набуті грижі у свою чергу розрізняють залежно від причини їх появи:

  1. грижі від “слабкості”, що розвиваються внаслідок гіпотрофії м’язів, зменшення еластичності та тонусу черевної стінки (у літніх та ослаблених людей);
  2. грижі від “зусилля” (внаслідок різкого підвищення внутрішньочеревного тиску);
  3. травматичні грижі (виникають в результаті травми, що супроводжується розривом м’язів, фасцій, апоневрозу живота без пошкодження шкірного покриву і очеревини);
  4. післяопераційні (вентральні) грижі (утворюються в результаті операцій на органах черевної порожнини в місці первинного рубця);
  5. невропатичні (утворюються у зв’язку з деякими хворобами, наприклад, після поліомієліту).

За анатомічним розташуванням розрізняють:

  • внутрішні
  • зовнішні
Хворих з внутрішніми грижами за статистикою в 4 рази більше, ніж із зовнішніми. За зовнішньої грижі вихід грижового мішка можливий на поверхню тіла, під шкіру, тому зовнішні грижі лише діагностуються. Внутрішні грижі майже непомітні, оскільки у цьому разі деформації шкірних покривів зазвичай не відбувається, а страждає взаєморозташування органів.
Зовнішні грижі розрізняють за місцем локалізації (виходу):
  1. пахові (пряма і коса)
  2. стегнові
  3. сідничні
  4. надпузирні
  5. промежинні
  6. запиральні (в області запирального каналу та запиральної ямки таза)
  7. бічні (за піхвою прямого м’язу живота)
  8. білої лінії живота (сухожильної смужки, розташованої між пупком та мечовидним відростком грудини)
  9. епігасторальні (верхнього відділу живота)
  10. мечоподібного відростку (у нижній області грудної кістки)
  11. пупкові
  12. півмісяцевої лінії (лінії переходу м’язової частини поперечного м’язу живота в сухожильне розтягнення; зустрічається з частотою, що не перевищує 1 %)
  13. дугоподібної лінії (розташування – близько 3 см нижче пупка)
  14. трикутника Пті (ділянка задньої черевної стінки)
  15. ромба (трикутника) Грінфельд-Лесгафта (область верхнього поперекового трикутника).

До внутрішніх гриж за місцем локалізації відносять:

  • внутрішньочерепні
  • діафрагмальні (переміщення черевних органів у грудну порожнину через вроджені або набуті дефекти).

За ступенем розвитку грижі поділяються на:

  1. початкові (грижа тільки починає розвиватися)
  2. канальні (розташовується в межах грижового каналу)
  3. повні (грижа, яка вийшла під шкіру).

За вправимістю грижі розрізняються на:

  • вправимі
  • невправимі
Вміст грижового мішка вправимої грижі легко може бути вправлений в нормальне положення або вправляється самостійно. Невправимі грижі часто є наслідком спайок, зрощень – це лише одне з багатьох ускладнень грижі.

За наявністю ускладнень грижі можна систематизувати як:

1.ускладнені

2.неускладнені

Грижі можуть ускладнюватися запаленням, невправимістю, розривом нутрощів в  грижі, флегмоною грижового мішка, запаленням внутрішніх органів в грижі, ущемленням та ін…

За перебігом захворювання:

  • рецедивні (які виникли повторно)
  • рецедивуючі (повторювані багаторазово)
Ковзаючі – грижі, у вмісті яких знаходиться орган, вкритий очеревиною тільки з трьох сторін, в результаті чого однією зі стінок грижового мішка стає частина іншого внутрішнього органу. Це призводить до додаткових ускладнень у діагностуванні та лікуванні ковзаючої грижі.

У разі необхідності виявлення цієї або іншої хвороби проконсультуйтеся з нашими лікарями у Центрі Сімейної Медицини за адресою:  вул. Драгоманова, 14а, м. Кам`янець-Подільський.