Видів гриж існує дуже багато. Найпоширеніша класифікація – за місцем розташування. Але для кращого розуміння, оскільки кожен вид має свої особливості, щоб знати, яке лікування вам призначають, розглянемо класифікації за різними ознаками: вони дуже важливі для діагностики та призначення вірного лікування.
За походженням грижі можна розділити на:
Набуті грижі у свою чергу розрізняють залежно від причини їх появи:
- грижі від “слабкості”, що розвиваються внаслідок гіпотрофії м’язів, зменшення еластичності та тонусу черевної стінки (у літніх та ослаблених людей);
- грижі від “зусилля” (внаслідок різкого підвищення внутрішньочеревного тиску);
- травматичні грижі (виникають в результаті травми, що супроводжується розривом м’язів, фасцій, апоневрозу живота без пошкодження шкірного покриву і очеревини);
- післяопераційні (вентральні) грижі (утворюються в результаті операцій на органах черевної порожнини в місці первинного рубця);
- невропатичні (утворюються у зв’язку з деякими хворобами, наприклад, після поліомієліту).
За анатомічним розташуванням розрізняють:
Хворих з внутрішніми грижами за статистикою в 4 рази більше, ніж із зовнішніми. За зовнішньої грижі вихід грижового мішка можливий на поверхню тіла, під шкіру, тому зовнішні грижі лише діагностуються. Внутрішні грижі майже непомітні, оскільки у цьому разі деформації шкірних покривів зазвичай не відбувається, а страждає взаєморозташування органів.
Зовнішні грижі розрізняють за місцем локалізації (виходу):
- пахові (пряма і коса)
- стегнові
- сідничні
- надпузирні
- промежинні
- запиральні (в області запирального каналу та запиральної ямки таза)
- бічні (за піхвою прямого м’язу живота)
- білої лінії живота (сухожильної смужки, розташованої між пупком та мечовидним відростком грудини)
- епігасторальні (верхнього відділу живота)
- мечоподібного відростку (у нижній області грудної кістки)
- пупкові
- півмісяцевої лінії (лінії переходу м’язової частини поперечного м’язу живота в сухожильне розтягнення; зустрічається з частотою, що не перевищує 1 %)
- дугоподібної лінії (розташування – близько 3 см нижче пупка)
- трикутника Пті (ділянка задньої черевної стінки)
- ромба (трикутника) Грінфельд-Лесгафта (область верхнього поперекового трикутника).
До внутрішніх гриж за місцем локалізації відносять:
- внутрішньочерепні
- діафрагмальні (переміщення черевних органів у грудну порожнину через вроджені або набуті дефекти).
За ступенем розвитку грижі поділяються на:
- початкові (грижа тільки починає розвиватися)
- канальні (розташовується в межах грижового каналу)
- повні (грижа, яка вийшла під шкіру).
За вправимістю грижі розрізняються на:
Вміст грижового мішка вправимої грижі легко може бути вправлений в нормальне положення або вправляється самостійно. Невправимі грижі часто є наслідком спайок, зрощень – це лише одне з багатьох ускладнень грижі.
За наявністю ускладнень грижі можна систематизувати як:
1.ускладнені
Грижі можуть ускладнюватися запаленням, невправимістю, розривом нутрощів в грижі, флегмоною грижового мішка, запаленням внутрішніх органів в грижі, ущемленням та ін…
За перебігом захворювання:
- рецедивні (які виникли повторно)
- рецедивуючі (повторювані багаторазово)
Ковзаючі – грижі, у вмісті яких знаходиться орган, вкритий очеревиною тільки з трьох сторін, в результаті чого однією зі стінок грижового мішка стає частина іншого внутрішнього органу. Це призводить до додаткових ускладнень у діагностуванні та лікуванні ковзаючої грижі.
У разі необхідності виявлення цієї або іншої хвороби проконсультуйтеся з нашими лікарями у Центрі Сімейної Медицини за адресою: вул. Драгоманова, 14а, м. Кам`янець-Подільський.