Тема вітамінів особливо важлива у зимовий час, коли майже кожна людина відчувас нестачу енергії та сил. Немає настрою, пригнічує безсоння, та й шкіра не виглядає квітучою, руки стають сухими, волосся тьмяним та частіше надокучають застуди.

Немає, мабуть, такої людини, що не мала би принаймні загального уявлення про вітаміни, але мало хто пов’язує симптоми загального нездужання та слабкості саме з їх дефіцитом. Про необхідність збалансованого харчування ми частіше за все забуваємо або згадуємо лише час від часу. А даремно, адже саме природні повноцінні продукти надають нам увесь комплекс життєво необхідних речовин, і вітамінів в тому числі. Тож саме час поговорити про вітаміни.

Ще у Стародавньому Китаї знали, що відвар рисових висівок виліковує хворобу бері-бері, а видатний древньогрецький лікар Гіппократ встановив, що курячу сліпоту можна вилікувати, вживаючи печінку.

Перший вітамін у чистому вигляді отримав польський біохімік Казимир Функ. У 1912 р. він з концентрату рисових висівок виділив рідину, що в подальшому отримала назву вітамін В1. Він також запропонував і сам термін «вітамін» (з латини «vita» — життя).

Пізніше вчені з’ясували, що вітаміни беруть участь у біохімічних реакціях, виступаючи активним центром молекули ферментів (білків, що прискорюють хімічні реакції в живих організмах), або беручи участь у гормональній регуляції. Іншими словами, у нашо му організмі постійно відбувається розщеплення жирів, білків, вуглеводів, які ми отримуємо разом із їжею, та синтез речовин, необхідних організму. Цей процес не спиняється ані на секунду. Вітаміни у ньому беруть безпосередню участь.

Хоча вітаміни не є для організму постачальником енергії (як вуглеводи та жири) і не мають суттєвого значення як будівельний матеріал для клітин та тканин (як білки), їм відводиться найважливіша роль у обміні речовин. Без їхньої участі не відбувається майже жодний життєво важливий процес. Вони впливають на імунну систему, зір, на зростання, розмноження, кровотворення, енерготворення, синтез білку та інші процеси, що забезпечують нормальний розвиток організму.

Більшість вітамінів наш організм виробляти не може. Саме тому вони повинні регулярно та у достатній кількості потрапляти до нього з тією їжею, яку ми споживаємо.

Добова потреба у вітамінах є невеликою і вимірюється у міліграмах, але за недостатнього їх потрапляння до організму відбуваються характерні патологічні зміни, небезпечні для здоров’я та навіть життя.

Як тільки надходження вітамінів порушується, сповільнюються чи зовсім припиняються усі життєво необхідні процеси в клітинах. Організм починає давати збої, може виникнути гіповітаміноз, авітаміноз чи гіпервітаміноз.

Авітаміноз — порушення обміну речовин, викликане дефіцитом вітамінів у організмі, яке може призвести до тяжких, навіть катастрофічних наслідків. Людина стає млявою, дратівливою, неуважною та депресивною. У давнину, наприклад, від дефіциту вітаміну С дуже страждали моряки. Тому з метою профілактики цинги до раціону моряків англійського військово-морського флоту в обов’язковому порядку включали лимони.

Гіповітаміноз — це нестача вітамінів. Частіше за есе на нього страждають діти та люди похилого віку. Серед симптомів — постійна втома, безпричинна дратівливість, сонливість, погіршення апетиту та порушення сну тощо.

Гіпервітаміноз може виникнути від надлишкового потрапляння вітамінів до організму.

Усього наука знає півтора десятки вітамінів. Виходячи з розчинності вітаміни поділяють на жиророзчинні — А, 0, Е, F, К та водорозчинні — усі інші (В, С та ін.).

Жиророзчинні вітаміни здатні накопичуватися в організмі, акумулюючись у жировій тканині та печінці. Людина отримує їх з продуктів рослинного та тваринного походження: печінки, натуральних рослинних олій, яєць, морських водоростей, зеленого чаю, зернових тощо.

Водорозчинні вітаміни майже не накопичуються в організмі і за надлишку виводяться з водою. В основному їхнім джерелом є рослини.

Гіповітамінози частіше спостерігаються стосовно водорозчинних вітамінів, а гіпервітамінози — стосовно жиророзчинних.

Властивості вітамінів дуже важливо враховувати, щоб правильно приготувати продукти харчування.