Важко визначити, що це таке, але коли він постукає у двері, ти безпомилково його пізнаєш. Цей нещадний недуга б’є практично кожного чоловіка в районі 40 років і чимало жінок. Мова йде про кризу середнього віку. Досить часто він супроводжується енергетичним спадом, хворобливими розладами, затяжними депресіями, тривогою, стресом, страхами, безсонням, погіршенням пам’яті…
Хочемо ми цього чи ні, але криза середнього віку в різного ступеня наздоганяє кожної людини. Це довгостроковий емоційний стан пов’язаний з тим, що людина досягнувши середини життя, хоче підвести підсумки. Найчастіше вони його не тішать. До того ж додаються зовнішні негативні фактори. Тоді й виникає дискомфорт, розчарування в собі і близьких людей, думки про втрачений час і можливості, відчуття втрати сенсу життя.
З’являється нестримне бажання чогось кардинально нового (кинути обридлу роботу, виїхати до Тибету, купити червоний «Порш», одягтися як тінейджер, піти жити в гуртожиток до 18-річної продавщиці і т.п.). Втім, на зміну бажанням знову приходить смуток. Індивідуум робить необачні вчинки, його поведінка часто неконструктивна, а то й зовсім безглузда. Людина починає замислюватися про сенс життя, про її недосконалість (навіщо це все). До того ж настання власної смерті оцінюється як подія, що не десь там за обрієм, а відбудеться в реальний термін. А починається все, як завжди банально — з звичайної нудьги.
Немає нічого страшного, якщо чоловік або жінка просто захандрілі, іноді чимось незадоволені, понилі і замислюються про сенс життя. На жаль, криза середнього віку характеризується такими симптомами, як: безсоння, різного роду болі, перепади тиску, хворобливість, смуток, депресія, тривожність без будь-якої причини, душевний біль, втома, апатія, болісне відчуття невідповідності планів і досягнень, неможливість зосередитися, внутрішня напруга.
Найбільш небезпечно, коли криза середнього віку перетворюється на затяжну депресію. Можна виділити такі її симптоми: відчуття песимізму, безнадії, провини, непотрібності або безпорадності, втрата інтересу до занять, раніше приносившим задоволення; зміна режиму сну і раціону харчування, втома; збуджений стан, дратівливість або тривога, головні болі, розлади шлунка, які не піддаються лікуванню; думки про самогубство або спроби самогубства. У таких випадках без фахівця не обійтися.
У жінок «криза сорока» може збігтися з передклімактеричним періодом від 40 до 50 років, коли поступово згасає функція яєчників, продукція жіночих статевих гормонів падає, змінюється пропорційне співвідношення жіночого і чоловічого в організмі. Жінка змінюється не тільки зовні, у неї навіть хода робиться впевненіша. Вона стає категоричнішою в судженнях. Нерідко до цього часу жінка залишається одна, що в свою чергу лише додає проблем.
На жаль, саме в цей час починають з’являтися вікові хвороби: гіпертонія, перші ознаки ішемії головного мозку (особливо у тих, хто мало рухається і займається сидячою роботою), проблеми із зубами, зором. Якщо людина у прагненні до кар’єри або інших висот не стежила за своїм здоров’ям, то саме в цьому віці нерідкі інсульти, інфаркти та онкологічні захворювання. До того ж вона частіше починає втомлюватися, накопичуються наслідки шкідливих звичок.
Як криза буде проявлятися в конкретної людини, сказати складно. Це залежить від багатьох причин. Але людина недовірлива, схильна до самокопирсання і має на це час, швидко знайде в собі очікувані симптоми. Способи лікування та медикаменти підбираються індивідуально.
Ще недавно психологи вважали, що криза середнього віку виникає у чоловіків за 40. Тепер, як з’ясували фахівці, вона наздоганяє 35-річних.
Все більше чоловіків цього віку скаржаться на проблеми, типові для кризи середнього віку. Англійські експерти з Університету Ланкастера, стверджують, що соціальна криза, що супроводжується стресами, загостренням почуття самотності, виникає у людей приблизно у віці 34-40 років. Ще недавно це було характерно для 40-річних.
Одна з причин, що змусила кризу середнього віку помолодіти — фінансова нестабільність. Сюди слід додати все більший відхід від духовних цінностей у бік матеріальних, відсутність перспектив, нестача живого спілкування, постійні переробки, розчарування в своїх силах і т.п.
Вчені вважають, що переважно криза середнього віку закінчується після 50 років. У цей період життя суттєво знижується рівень стресу і люди перестають комплексувати з приводу і без приводу. Вони починають отримувати задоволення від простих речей.
Учені з Кембріджського університету дійшли до висновку, що чим щасливішим дитинство, тим менше проблем у дорослому житті. Головне — у підлітковому віці отримати від своїх наставників установку на позитивне сприйняття дійсності. У цьому випадку рівень щастя зберігається і в середньому віці, а криза обходить стороною. Було обстежено 2776 британців 1946 року народження. Спостереження за ними велося, починаючи з 13-15 річного віку.
Психологи виявили, що ті, хто в підлітковому віці позитивно ставилися до життя, протягом усього свого подальшого життя набагато рідше за інших страждали від психологічних розладів і хвороб. Вони частіше спілкувалися з рідними та друзями, отримували більше задоволення від роботи і набагато рідше страждали від кризи середнього віку і депресій. Різниця складала близько 60 відсотків. На позитивне ставлення до життя впливало соціальне середовище, виховання та навички, отримані від батьків і вчителів.
Фахівці дають сотні порад, як вийти з кризи. Найчастіше вони досить суперечливі. Головне тут пам’ятати, що якщо життя підсунула нам лимон з нього завжди можна зробити лимонад. Варто зрозуміти, що криза це не страшний звір, а лише перехідний період до нового етапу. Треба просто зі своїх захмарних висот спуститися на землю і радіти тому, що є. Поверніться до своїх витоків, мрій, захоплень… До того ж в 40 років ще не пізно почати все спочатку, попереду як мінімум половина життя.
Варто лише зрозуміти, що всі проблеми тільки в тобі самому. Розібравшись з ними можна досягти всього, що душа бажає. Інакше — лікарняна палата і похмуре життя. Тільки ми вибираємо, куди прямує наша криза: до депресії або процвітання?
