За вмістом пектинів редис займає перше місце серед всіх овочів і фруктів.

У редакцію часто приходять листи з короткими питаннями: як зберегти здоров’я і не хворіти? Це просто. Перш за все, ведіть здоровий спосіб життя: частіше бувайте на свіжому повітрі, не переїдайте, намагайтеся, щоб кожен овоч, фрукт або рослини, які вживаєте в стравах, зберегли під час приготування всі свої цілющі властивості.

Ось, наприклад, редис. Це одна з перших овочевих культур, що з’являється на городах навесні. Його не можна довго зберігати в теплому приміщенні. Навіть в холодильнику – не більше ніж 2-3 дні. Якщо корінці зів’яли, не намагайтеся відновити їх у воді, – це нічого не дасть. Варто замочувати тільки бадилля.

Венеціанський купець і мандрівник Марко Поло ще в 13 столітті завіз цю культуру з Китаю до Венеції. Звідти овоч потрапив у Німеччину, Англію, Голландію, потім – у Санкт-Петербург.

Спочатку він полюбився знаті. Вельможі вирощували овоч в оранжереях і оберігали. Лише згодом прості люди почали висаджувати його на грядках.

Редис вважається спринтером серед овочів. Через 20-25 днів після посіву він вже придатний для вживання. Правда, нерідко, для гарного врожаю люди вносять у грунт багато хімічних добрив. І коли овоч щедро вбере в себе хімікати, реалізують на ринках. Вирощуйте цей корисний овоч і ні в якому разі не додавайте в грунт добрива, щоб не отруювати покупців.

Редис смачний, поживний, ніжніше і солодше редьки, щедро обдаровує людей вітамінами. Він містить багато мінеральних солей, каротин (провітамін А), вітаміни групи В, аскорбінової кислоти (вітаміну С) в редисці стільки ж, скільки в лимонах і апельсинах. А ще – багато мінеральних речовин: солі калію, магнію, кальцію, фосфору, заліза, кобальту, цинку. Особливо цінними для організму є солі калію (їх у редисці багато, як і в капусті), – вони володіють антисклеротичними властивостями, регулюють процеси обміну речовин в організмі, сприяють зміцненню серця.

За вмісту пектинів редис займає перше місце серед всіх овочів і фруктів. У взаємодії з водою пектини набухають і поглинають з кишечника холестерин і непотрібні речовини (отрути, канцерогени, хвороботворні мікроорганізми). Вітаміну С найбільше у редисці червоного кольору, в білому їх менше.

Редис особливо корисний хворим гіповітамінозом, запорами. Однак, не вживайте його ввечері перед сном, – не будуть утворюватися гази в животі, сон не буде тривожним, а сновидіння – важкими.

Редис їдять тільки сирим. У гарячому вигляді він непридатний для споживання. Бутерброди, салати, напої з редисом особливо смачні. Краще вживати редис перед обідом. Тоді він не тільки поліпшить апетит, але і сприятиме кращому засвоюванню їжі.

Зазвичай коренеплід люди вживають, а бадилля – викидають. Робити цього не слід. Адже в листі міститься значно більше поживних речовин, ніж у самому коренеплоді.

У бадиллі – найцінніші вітаміни, мікроелементи. Редис сприяє виведенню шкідливих речовин з організму, покращує роботу печінки, кишечника, усуває його атонію, має жовчогінну дію. Тому пропоную в салати додавати і коренеплоди, і вершки (бадилля).

Редисом можна урізноманітнити меню, роблячи салат з редису і яблук, напій «Весна» і т. п.

І, наостанок, одне застереження: не купуйте і не використовуйте тріснуті плоди, бо це буває від надлишку в них хімікатів.

Наталя Земна