З моменту відкриття в 1922 році вітаміну Е йому приписувалися самі чудесні властивості. Особливо корисним він вважався для жіночого здоров’я, краси та молодості. Однак нещодавно вчені змусили засумніватися в нешкідливості високих доз вітаміну Е.
Сьогодні думок на тему необхідності додаткового поповнення раціону вітамінами існує безліч. Тим, що нормальна життєдіяльність організму без вітамінів неможлива вже нікого не здивуєш, так само, як і тим, що вітамінів, які містяться в продуктах харчування, недостатньо для покриття повсякденних потреб організму. У зв’язку з цим настільки широке поширення набули всілякі полівітамііно-мінеральні комплекси й біологічно активні харчові добавки. Хоча треба мати на увазі, що спрямовані вони не на лікування якихось конкретних захворювань, а на профілактику.
Не так давно Німецьке товариство з проблем харчування внесло істотні зміни у свої рекомендації щодо добового споживання вітаміну D, підвищивши раніше діючу норму аж у 4 рази! І це при тому, що цей вітамін під впливом ультрафіолетових променів людський організм може сам виробляти. У той же час в зимовий період багато людей відчувають дефіцит вітаміну D. Що вже говорити про ті вітаміни, які не синтезуються в нашому організмі, але ж їх більшість.
Особливо у великих кількостях вітамін Е міститься в рослинній олії і вершковому маслі, яйцях, горіхах, нерафінованих злакових культурах. Присутній він і в багатьох інших продуктах харчування, тому дефіцит його виникає рідко. Проте багато людей, одержимі «вітаміноманією», приймають його додатково, вважаючи, що «кашу маслом не зіпсуєш».
А ось група японських вчених довела, що дуже навіть зіпсуєш. Вчені провели дослідження, яке показало, що надлишок вітаміну Е викликає, поки тільки доведено на тваринах, атрофію кісткової тканини. Для спостережень були обрані два різних модельних організми — миші та щури. Одній групі гризунів протягом восьми тижнів давали звичайний корм, іншій — корм, збагачений вітаміном Е. «І у мишей, і у щурів результати виявилися практично однаковими, — говорить керівник проекту Шу Такеда. — Ті тварини, в раціоні яких було багато вітаміну Е, втратили від 20 до 30% кісткової маси».
Рекомендована добова доза вітаміну Е складає всього 10 міліграмів, але значно більш високі дози вважалися нешкідливими. У Європі передозуванням прийнято вважати більш 300 мг вітаміну Е на добу. У Японії ця межа трималася на рівні 1000 мг.
Американський професор Ерік Клайн також вважає перевищення добової дози вітаміну Е не таким вже нешкідливим. Крім того, він висловив сумнів у тих оздоровчих властивостях, які часто приписують цьому антиоксиданту. Якщо раніше була поширеною думка, що вітамін Е здатний знизити ризик розвитку злоякісних пухлин, то Клайн з групою своїх колег, провівши дослідження на 35 тися пацієнтів-чоловіків, зробив висновок: «Як ми вказуємо в нашій останній публікації, немає ніяких доказів, що додатковий прийом вітаміну Е знижує ризик хоч якого-небудь серйозного захворювання. Він не запобігає ні серцево-судинним порушенням, ні раку кишечника, ні раку легені, ні раку простати. Що стосується раку простати, то насправді вітамін Е навіть трохи підвищує його ризик. Тобто прийом значних доз вітаміну Е ніякої користі не приносить. А ось заподіяти шкоду може».
