Токсидермія – гостре запалення шкірного покриву, яке розвивається при впливі хімічних речовин, що надходять в організм через кров.
Лікарські препарати, харчові продукти, виробничі та побутові засоби, які потрапляють в організм травним або дихальним шляхом. Найчастіше розвиваються у осіб, що мають індивідуальну схильність або алергічні стани (екзема, бронхіальна астма та ін.)
Ендогенні (внутрішні) причини – інтоксикація незвичайними продуктами обміну, що з’явилися в організмі через порушення функції шлунково-кишкового тракту, печінки, нирок. Токсидермії можуть розвинутися через будь-який час після потрапляння в організм алергену (від декількох годин до 1,5 місяця).
Клінічні прояви різноманітні: плями, висипання, везикули, папули, пухирі, запалені вузли та інші висипання. У ряді випадків вони подібні добре відомим дерматозів та інфекцій – кору, рожевому позбавляю, скарлатині, червоному плоскому лишаю і т.п. Ця схожість посилюється й іншими загальними симптомами: гострим початком, симетричністю висипань, сверблячкою, порушенням загального стану (лихоманка, нездужання, збільшення лімфовузлів) та ін.
Залежно від тяжкості перебігу токсидерміі можуть бути легкі і важкі, по процесу висипання – обмежені і поширені.
Обмежена токсидермія може з’явитися на шкірі та слизовій оболонці рота найчастіше як результат прийому сульфаніламідів, похідних барбітурової кислоти, саліцилатів (анальгіну, амідопірину), антибіотиків та ін.
Поширена токсидермія – важке захворювання, при якому висипання на шкірі і слизових поєднуються з ураженням інших органів і систем (лихоманка, озноб, диспепсичні явища, коматозний стан і т.п.)
Гострий епідермальний некроліз (синдром Лайєлла) може розвинутися від різних медикаментів у будь-якому віці, навіть у грудних дітей. Початковими симптомами захворювання є головний біль, нежить, різь в очах, біль і першіння в горлі. Наростає загальна слабкість, температура, болі в суглобах, попереку, печіння і болючість шкіри, на якій з’являються злегка набряклі плями, частина з них набуває синюшно-буро-попелястого забарвлення і зливаються. На інших ділянках з’являються пухирі, наповнені серозно-кров’янистим вмістом. При механічному пошкодженні шкіра відшаровується суцільним шаром, з’являються ерозії, які можуть займати від 20% до 90% всього шкірного покриву, хворий набуває вигляду ошпареного. Також уражаються слизові рота, очей, статевих органів, відбувається відшарування епітелію слизової трахеї, бронхів. Повна клінічна картина розвивається 12-36 годин, рідше кілька діб. Часто в процес втягуються внутрішні органи: печінка, легені, головний і спинний мозок, наднирники, з’являються симптоми зневоднення. Летальний результат може наступити в період від 4 до 20 днів. Критичними вважаються перші 10-15 днів.
Припинити дію етіологічного фактора. Призначаються всередину десенсибілізуючі, антигістамінні препарати, сечогінні та проносні. Місцево застосовуються протівозудні, охолоджуючі креми або кортикостероїдні мазі.
Лікування хворих на гострий епідермальний некроліз має проводитися в реанімаційних відділеннях.
