Бабуся і дідусь не можуть допомогти онуку-четверокласнику розв’язати задачу, тато ухилився від доведення теореми за восьмий клас, а мама вже дві години виводить хімічну формулу. Школяр ж впорався з домашнім завданням за дві години. Знайома ситуація? Вчені прийшли до висновку, що кожне наступне покоління розумніше попереднього.
Вчений з Нової Зеландії Джеймс Флінн першим прийшов до такого висновку. Його дослідження включали в себе аналіз коефіцієнта інтелекту (IQ-тести) різних групових категорій людей протягом декількох десятиліть. Флінн зауважив, що коефіцієнт інтелекту за останні 50 років піднявся аж на 12 пунктів! Цей дивовижний факт отримав у психології назву «Ефект Флінна». Враховуючи Ефект Флінна, психологам тепер кожні 15–20 років доводиться ускладнювати IQ-тести для стандартизації результатів.
Про підвищення інтелекту людини говорять і показники шахових турнірів: якщо в 70-х роках вік кращих гросмейстерів дорівнював 38 років, а в 2001 році він вже знизився до 29 років. При цьому подвоїлася кількість молодих шахістів віком до 25 років.
Що ж виходить, що ті діти, які раніше за результатами тестів потрапляли до групи нормального розвитку, тепер вважаються розумово відсталими? Психологи настільки заплуталися в цьому питанні, що тепер вони радять роботодавцям не так вже серйозно сприймати результати IQ-тестів.
Але масла у вогонь додали і паралельно проведені дослідження зоопсихологов. Вчені з Гарварду виявили, що інтелект мавп з кожним поколінням зростає. Виявляється, сучасні шимпанзе володіють такими здібностями як розпізнавання причинно-наслідкових зв’язків, розрізняють різні мови і взагалі відрізняються розумом і кмітливістю.
Згадалася до речі історія з Хьюманзе. Самець був знайдений в стаді шимпанзе і зовні виглядав як звичайна мавпа, але був дуже розумним. Вершиною його розумових здібностей учені порахували вміння піднімати в туалеті кришку унітазу і спускати воду. Довго велися суперечки про те, ким же був Хьюманзе, деякі навіть думали, що це результат схрещування мавпи і людини — секретний дослід, який проводили китайські вчені. Коли цьому розумнику виповнилося 30 років, його поголили і переконалися, що він — звичайний шимпанзе, просто дуже вже розумний.
Щоб довести, що молодше покоління розумніше за своїх предків, шведськими вченими були проведені певні дослідження. Для участі в експерименті було відібрано 2 тисячі чоловік від 70 років і старше. Зіставляючи результати тестів цих людей, було визначено, що люди, що народилися в 30-х роках минулого століття перевершили за результатами людей, народжених на самому початку століття.
У ході експерименту акцент робився на ясності пам’яті, логічному мисленні та реакції розумових процесів, здатності до орієнтації в просторі. Шведські вчені прийшли до висновку, що більш високий інтелект сімдесятирічних людей пов’язаний з пропонованими суспільством вимог, з тим, що людині все частіше доводиться мати справу з науково-технічним прогресом.
Американські вчені висунули гіпотезу, що з віком людина стає розумнішою, оскільки мозок до 50-70 років починає працювати на повну силу. Це суперечить загальноприйнятому твердженню, що з віком пам’ять і розумова діяльність слабшають, оскільки нейрони поступово відмирають. Але дослідниця Барбара Стоуч стверджує, що клітини не відмирають, просто можуть бути втрачені зв’язки між ними і лише в тому випадку, якщо людина ніяк не буде користуватися ними. В ході досліджень Б. Стоуч виявила, що з віком у головному мозку збільшується кількість мієліну – особливої речовини, яка спонукає сигнал швидше проходити між нейронами.
Піком активності виробництва мієліну вважається 60 років. Ще один цікавий момент виявила дослідниця – до 50 років існує чітке розмежування «обов’язків» між двома півкулями мозку, а після 50 років людина здатна використовувати обидві півкулі одночасно, а це дозволяє вирішувати складніші завдання.
Нейрохірурги ж підкреслюють, що пік інтелектуального розвитку має і свої «мінуси» – оперативна пам’ять переповнюється через величезну кількість накопиченої інформації, а саме це і призводить до неуважності і забудькуватості.
Вчені можуть проводити ще сотні досліджень, вивчаючи найскладніший механізм на Землі – мозок людини, а чим закінчиться інтелектуальна еволюція, залишається побачити й зафіксувати для нащадків нашим правнукам.
