Почуття страху знайоме кожній людині і не потребує докладного опису. У кожного з нас в житті траплялися моменти, коли ми відчували панічний страх. Але чому деякі люди відчувають страх у меншій мірі, а для когось він стає постійним супутником, перероджуючись в приховані страхи і фобії?
Страх — це нормальна реакція нашого емоційного життя, свого роду механізм захисту, покликаний допомогти організму впоратися зі стресовою ситуацією. Вчені встановили, що всі ми відчуваємо страх по-різному, бо страх має різноманітні форми. Різний страх у батьків і дітей, флегматик пізніше зрозуміє свій страх, ніж холерик, але холерик уже через 2–3 хвилини буде знову спокійний, тоді як флегматику може знадобитися чимало часу для відновлення. Встановлено, що худорляві люди сильніше бояться, ніж огрядні, частіше відчувають страх песимісти, ніж оптимісти.
Коли ми відчуваємо страх, то він впливає не тільки на нашу психіку, а й на тіло: рухи сковуються, а все тіло наче обм’якає. Під впливом страху залози внутрішньої секреції приводяться у стан внутрішньої готовності, роблячи потужний викид адреналіну в кров, що позбавляє нас спокійного стану. Саме в такі моменти в людині прокидаються стародавні інстинкти – нападати першим або рятуватися втечею. Вибір варіанту залежить від самооцінки.
Сам термін «панічний страх» бере свою назву від імені давньогрецького бога лісу — Пана. Згідно з міфами, Пан, який раптово з’являвся, вселяв настільки сильний жах, що людина бездумно кидалася на втечу, не розбираючи дороги і не усвідомлюючи, що саме втеча може бути погибельний для неї.
У нашому насиченому подіями, людьми, предметами житті з’явилося безліч нових видів страху, від яких часто буває важко позбутися — так народжується всім відомий стан, названий фобією. Сьогодні фобії — досить поширене явище. Люди можуть боятися всього: павуків, висоти, замкнутого простору, смерті і навіть є такий вид фобії як «фобофобія» — боязнь придбати якусь фобію.
Основною ознакою фобії є уникнення ситуації, в якій зазвичай з’являється відчуття страху або паніки. Ці почуття легко впізнаються за такими ознаками:
Наявність чотирьох з цих ознак передбачає наявність фобії.
Чому і як виникають страхи в нашому мозку, спробували встановити вчені з Великобританії. Використовуючи комп’ютерне моделювання, вони спробували відновити процеси, супутні появі і зникненню страху. В одному з випусків журналу «Обчислювальна Біологія» Іоанніс Влахос і його колеги опублікували статтю з поясненнями того, що страхи, які, здається, вже пішли, насправді можуть залишатися у прихованій формі.
Вивчення страхів показало, що причина їх наполегливості в тому, що вони буквально глибоко пускають коріння. Зиґмунд Фрейд встановив, що страх може бути реальним і невротичним. При цьому реальний страх виникає як нормальна реакція на сприйняття зовнішньої небезпеки. Такий страх є сигналом організму готуватися до захисту.
Деякі дослідники вважають, що поява страху в багатьох життєвих ситуаціях частково пояснюється психоаналізом — присутність в психіці ядра почуття страху, пов’язаного з найбільш ранніми враженнями людини. І найпершим враженням є акт народження, коли акумулюється цілий комплекс неприємних вражень, друкується в мозку як прообраз смертельної небезпеки, і саме такі враження часто повторюються у людини як стан страху.
Спираючись на психоаналіз, можна сказати, що перший стан страху виник як наслідок відділення від матері.
Невротичний страх може бути декількох форм. Це може бути вільний страх — без причин, його ще називають «страхом очікування». Під впливом цього страху люди завжди чекають найгіршого, живуть в очікуванні біди.
Друга форма невротичного страху є протилежною першою — вона, навпаки, пов’язана з якимось певним об’єктом або ситуацією. Цей невротичний страх якраз і породжує різного виду фобії: страх літати на літаку, страх плазунів, страх захворіти. Потрапляючи в певні ситуації, і здорові люди нормально відчувають страх, але фобії відрізняються інтенсивністю почуття страху, що виникає, подолати його невротикам майже неможливо.
Сьогодні психотерапевтами розроблено досить методик, які здатні подолати будь-який вид настільки неприємного відчуття як страх. Якщо вами оволодіває страх до чого-небудь, неважливо — до літака, до заміжжя, до переїзду — не обов’язково відразу бігти до психолога. Можливо, ви й самі зможете впоратися зі ситуацією, що склалася.
Практичний психолог Ключников Сергій Юрійович, академік Російської академії природничих наук (РАПН), рекомендує розглянути свій страх як би з боку. За його методикою в момент страху можна спробувати уявити окремо кожний напружений м’яз, скуті ноги, задубілі руки, почути стукіт свого серця, відчути хаос в голові. А потім подумки відірвати себе від цього заляканого тіла і рішуче сказати собі: «Страх — це не Я!»
Можна уявити собі свій страх у формі чогось, що можна легко зруйнувати, знищити або того, що саме здатне зникнути (наприклад, хмарки, яка випаровується).
Можуть знайтися сміливці, які скажуть, що кращий засіб подолати страх — взагалі нічого не боятися. Але вони будуть не праві, тому що відсутність взагалі будь-яких хвилювань і тривог — це явна ознака психічного розладу.
Здоров’я завжди на першому місці. Якщо ви потребуєте допомоги, не соромтеся звертатися в Центр Сімейної Медицини. Ви отримаєте професійну допомогу та персоналізований підхід до вашого лікування, спрямований на досягнення оптимального стану здоров’я.
