Не так давно присутність чоловіка при пологах вважалась справжньою подією. Для цього необхідно було отримати спеціальний дозвіл, здати цілий перелік аналізів. Але часи змінюються, і сьогодні спільні пологи тільки заохочуються лікарями.
До XVIII століття в більшості країнах допомогу породіллі переважно надавали повитухи або досвідчені жінки, які вже народжували. Процес народження був насичений багатьма обрядами та ритуалами, а народження дитини сприймалося як таїнство. Звичайно, невтаємничені, до яких належали і чоловіки, на пологи не допускалися.
З плином століть процес пологів спростився, став зводитися до надання медичної допомоги, але таїнства від цього не поменшало. Щасливі татусі могли вперше побачити своє дитя через 5–7 днів після народження, а весь цей період мати з дитиною перебувала в пологовому будинку, який більше нагадував закриту виправну установу.
Але ось настав час, коли медицина пішла назустріч жінці та новонародженій дитині і дозволила присутність батькові в момент народження дитини. З перших секунд життя тато може бути причетний до свого малюка, відчути єдність всієї родини. Сьогодні існує багато розбіжностей, пов’язаних з цією темою: хтось вважає, що спільні пологи допомагають жінці пережити складний момент життя, а хтось до цих пір знаходить у спільних пологах деякі негативні сторони.
Фахівцями відмічено, що результатом «партнерських» пологів, як їх ще називають, є зниження числа ускладнень: оперативні втручання потрібні в два рази менше, рідше застосовується пологостимулююча терапія та інші медикаментозні втручання, значно знижуються гнійно-септичні та інші захворювання новонароджених.
Крім цього, допомога чоловіка під час пологів може бути неоціненною як для самої жінки, так і для медперсоналу:
Дійсно, від природи жінка сильна і витривала, її організм готовий прийняти вагітність, виносити дитину і народити її. Але от у момент пологів вся відвага і героїзм кудись випаровується і так хочеться, щоб хтось близький був поряд і просто потримав за руку.
Тут є ще один важливий момент: можливість батька побачити народження своєї кровиночки. Можливо, ця мить стане найважливішою у його житті.
Крім того, допомога чоловіка потрібна жінці і після того, як її переведуть в палату. Якраз тут почнеться найскладніше. Жінка ще знесилена пологами, у неї паморочиться голова, хочеться виспатися, а тут треба дитинку то одягнути, то роздягнути, то клізму поставити, то просто взяти на руки і заспокоїти. Допомога чоловіка в цей період буде дуже доречною.
Якраз таке твердження є в корені помилковим. Правильніше сказати: чоловік може допомогти жінці перенести муки, які супроводжують народження їхньої дитини.
3. Після спільних пологів у чоловіка пропадає сексуальний інтерес до жінки
Дійсно, якщо чоловік не готовий до цього дійства, то вся естетика пологів може не на жарт шокувати його. Але підготовлений батько усвідомлює, що все побачене — необхідні умови народження улюбленого малюка. Дуже важливо, щоб чоловік сам висловив бажання бути присутнім на пологах, змусити тут неможливо. Крім того, у момент переймів він нічого страшного не побачить, а безпосередньо в хвилини народження малюка він буде стояти біля узголів’я жінки і всі «принади» пологів будуть йому не видимі.
4. При кесаревому розтині спільні пологи марні
Якщо кесарів розтин здійснюється із застосуванням спінальної анестезії, породілля знаходиться в свідомості і може відразу взяти дитинку в руки. Але коли наркоз загальний, малюка бере на руки медперсонал. А саме в ці перші миті важливий контакт «шкіра до шкіри», коли малюк викладається на мамин живіт для теплового обміну. Саме тут і замінить мамине тепло батько.
5. Чоловік тільки заважає при пологах
Кожна сім’я індивідуальна. Якщо між подружжям не найтепліші стосунки, то спільні пологи, можливо, не найкращий варіант, а може, навпаки, допоможуть зміцнити їхній союз. Але коли чоловік розуміє всю серйозність ситуації, він обов’язково допоможе дружині. А коли жінка попросить його вийти, то він поставиться до цього з розумінням.
Ще один аргумент на користь спільних пологів
Встановлено, що перші 40–60 хвилин свого життя новонароджений не спить, а перебуває в «стані спокійної настороженості». Це унікальний момент, так як надалі 90% часу доби він буде спати. Ось ці перші хвилини вважаються критичними або сенситивним, вони надзвичайно важливі для формування імпринтингу, результатом якого стає запам’ятовування і встановлення міцного тривалого зв’язку з об’єктом. Часто цей момент називають ще «очі в очі». У новонародженого темно-сині, немов бездонні очі, здається, вони заглядають прямо в душу, відірватися від них неможливо. Найчастіше саме в цей момент формується глибоке материнське почуття. А тепер така чудова можливість є і в батьків. Головне, щоб вони встигли усвідомлено скористатися нею.
