Збирання березового соку – звична справа для багатьох українців. Із настанням весни жителі регіонів, у яких ростуть берези (а таких на території нашої держави більше повиходять у ліси, щоб позичити трішки живлющої вологи. Та чи знаєте ви, шановні «зеленопланетяни», що корисними речовинами навесні може поділитися з нами також і клен? Приміром, у Канаді традиція збирання кленового соку нараховує вже не одну сотню років, а запозичена вона була ще у корінного населення цих земель, тобто індіанців. Знаючи про тісний зв’язок цього народу із природою та його вміння жити у гармонії з оточуючим світом, можна зробити цілком логічне припущення, що сік клена теж може принести людині чимало здоров’я. Так воно і є: сучасна наука стверджує, що за вмістом цілющих компонентів він аж ніяк не поступається
березовому.
Кленовий сік
Кленовий сік можна вживати нарівні з березовим. Як відомо, кленовий сироп (солодкий весняний сік цукрового клена без добавок) – це національна гордість канадців. Тамтешні мешканці цілими сім’ями оселяються біля кленових висадок для збору соку. У Канаді його використовують для приготування сиропу, при варінні пива, у кондитерській промисловості.
Але цукровий клен росте тільки у Північній Америці та Канаді. Проте з наших вітчизняних кленів також можна отримувати сік. Збір соку починається наприкінці лютого і триває до кінця квітня. Та найкращим місяцем вважається березень. Кажуть, що у цей час сік має найбільш корисні властивості та солодкий смак.
Щоб отримати сік, у стовбурі дерева на висоті 20-30 см від землі роблять отвір діаметром 1-2 см із невеликим нахилом для стоку. Навкруги отвору очищують загрубілу мертву кору, але так, щоб не зачепити живі тканини дерева. В отвір щільно вставляють жолобок або трубочку, через які стікає сік. Щоб не нашкодити дереву, через 2-3 дні роблять новий отвір, а старий забивають кілочком із верби чи липи.
Кленовий сік містить мінеральні солі, азотисті речовини, вуглеводи, цукри, аскорбінову кислоту. Його можна пити свіжим або уварювати до стану цукрового сиропу, який відомий своїми унікальними властивостями, бо містить не цукрозу, як звичайний цукор, а декстрозу та велику кількість мінеральних речовин.
Здавна готували наші прабабусі і кленовий квас – кленовик. Потрібно взяти 2,5 л соку, 15 г ячменю, 250 г цукру. Кленовий сік налити у посудину та поставити у темне прохолодне не, додати підсмажені ячмінні зерна або житні сухарі та дати постояти ще добу. Потім процідити. За смаком додати цукор.
Навесні, коли організму не вистачає вітамінів, кленовий сік потрібно вживати як загальнозміцнювальний засіб.
Застосовують його також і при захворюваннях печінки, нирок, при атеросклерозі, для зміцнення нервової системи. Пити сік потрібно по півсклянки тричі на день за 20-30 хв. до їжі. Якщо вживати кленовий сік у вказаній кількості, ніяких побічних ефектів чи шкоди організму він не принесе. Тож смакуйте на здоров’я!
Кленове листя
Окрім соку, клен дає нам дуже корисне молоде листя, яке навесні можна додавати до салатів, побігти авітамінозу. А настій листя польового клена є надійною профілактикою захворювань передміхурової залози у чоловіків. Щоб відрізнити польовий клен від звичайного, потрібно відламати листочок від гілочки. У польового клена на кінчику ніжки повинен з’явитися білий молочний сік, а у звичайних кленів листова ніжка буде чиста.
Ліки із кленового листя від аденоми простати: 1 ст, л. подрібненого листя залити 1 склянкою окропу. Настояти ЗО хв., процідити. Пити по чверті склянки 3-4 рази на день до їжі.
Наталія Земна
Здоров’я завжди на першому місці. Якщо ви потребуєте допомоги, не соромтеся звертатися в Центр Сімейної Медицини, Ви отримаєте професійну допомогу та персоналізований підхід до вашого лікування, спрямований на досягнення оптимального стану здоров’я.