На роботі людина проводить більшу частину свого життя. Від обраної професії, умов праці, відношення до роботи багато в чому залежить стан здоров’я. Досвідчений фахівець дізнавшись, на що скаржиться пацієнт, безпомилково визначить рід його занять. Стрес, хвора спина, болі в суглобах, тромбоз глибоких вен, простудні захворювання, порушення зору і слуху, проблеми в інтимному житті — далеко не повний список того, що «дарує» нам та чи інша професія.
Як це не парадоксально звучить, більше всіх «горять» на роботі пожежники. Принаймні, така інформація опублікована на відомому американському сайті з працевлаштування CareerCast.com. Там розміщений рейтинг стресових професій за 2011 рік. Для оцінки експерти використовували 5 основних критеріїв: рівень стресу і ризику, фізичні навантаження, дохід, екологічні чинники і прогнозованість.
Нерви можуть розшатуватись також у таксистів, які займають «почесне» друге місце. Крім постійної напруги, проблем із пасажирами вони нерідко змушені працювати цілодобово. Далі йдуть офіцери поліції, співробітники дорожнього патруля, тюремні наглядачі, льотчики комерційних авіакомпаній, медсестри, журналісти і керівники компаній. Також ризикують «підхопити» стрес більше половини офісних співробітників і особливо люди, які працюють позмінно. До того ж, при змінному графіку роботи, вдвічі частіше розвивається серцева аритмія. У той же час філософи, математики та… палітурники найменше розхитують свою нервову систему. Серед медиків, самі безтурботні — лікарі-отоларингологи. Їхні клієнти, як правило, не буйні, та й екстрених хворих не так багато.
70% всіх опитаних вважають, що робота є основною причиною стресу. Люди в основному переживають не стільки через умови праці, скільки через невпевненість у стабільності своєї роботи. Сучасна людина часто регулярно перевантажує себе роботою, відпустку викроює з працею, часу на особисте життя в нього катастрофічно не вистачає… Як наслідок — серйозні проблеми, викликані перевтомою. А далі – часті зміни настрою, необгрунтована дратівливість, тривожні відчуття, депресивні стани, перебої з апетитом, потяг до алкоголю…
Що робити? Щоб хоч якось зберегти здоров’я, слід спати не менше 7–8 годин на добу і займатися фізкультурою. Офісним співробітникам фахівці радять частіше на робочому місці міняти обстановку і відчиняти вікна.
Співробітники офісів, касири, водії і всі, хто більшу частину часу проводить в сидячому положенні, рано чи пізно скаржаться на болі в спині. Це також стосується доглядальниць і тих, хто регулярно піднімає важкі предмети. Сприяє болі в спині незручні меблі (напружується хребет), затиснута між плечем і підборіддям телефонна трубка (в основному стосується офісних співробітників), довге сидіння в одній позі.
Що робити? Перш за все, контролювати поставу. Терапевти і невропатологи радять частіше стежити за тим, щоб спина і плечі були прямими. Для того, щоб знизити навантаження на хребет, необхідно спиратися на спинку стільця. Не варто забувати піднімати одне місце і здійснювати прогулянки і розминки. Якщо вам судилося піднімати тяжкості, то хоча б, при цьому, тримайте спину прямою, а коліна трохи зігнутими.
Професії, що передбачають виконання повторюваної роботи руками (комп’ютерні оператори, автогонщики, сортувальники пошти, музиканти і т.п.) провокують біль у зап’ястях, які медики кваліфікують як кистьовий тунельний синдром. Напруга в м’язах рук, плечей і шиї супроводжує порушення кровотоку в тканинах.
Що робити? Знову-таки необхідно приділити підвищену увагу правильній поставі. Не варто забувати частіше розминати і розслаблює м’язи, також необхідний регулярний відпочинок.
Якщо вам доводиться довго сидіти нерухомо, то це може спровокувати застій крові в кінцівках. Як наслідок — в судинах утворюються тромби. Більше всього схильні до цього захворювання льотчики. У зоні ризику — володарі «сидячих» професій, особливо ті, у кого вже є проблеми з кровообігом.
Що робити? Необхідно якомога частіше і більше рухатися. Для профілактики фахівці радять робити обертові рухи ногами під столом. Позбавтеся від звички довго сидіти з перехрещеними ногами і носіть тільки зручне взуття.
Якщо ви думаєте, що самі застуджені, це люди, які працюють на свіжому повітрі, то помиляєтеся. Простудних захворювань і хронічним поразок лор-органів найбільш схильні професійні оратори (актори, політики, лектори і т.п.). Коли людина багато говорить, слизові оболонки горла і носоглотки, відчуваючи перевантаження, не справляються з притаманною їм захисною функцією. Як наслідок, сильно знижується місцевий імунітет лор-органів і будь-яка інфекція здатна привести до ларингітів, ангін, риніту, тонзиліту. Ще одна група ризику — люди, що працюють в офісних будівлях. Там вірусна інфекція поширюється з величезною швидкістю. Нехтування прибиранням, погано провітрювані кабінети, велика концентрація людей лише сприяють цьому.
Що робити? Головне — поважати гігієну. Ніколи не можна їсти за робочим столом. Науково встановлений факт — в офісах більшість робочих столів в 400 разів брудніші сидінь унітазу. Найчастіше протирайте дезінфікуючими засобами поверхню столу, комп’ютерну мишку та клавіатуру. Не пийте крижані напої в жаркому приміщенні, не горланьте на морозі пісні, а намагайтеся частіше мовчати і дихати через ніс. Вживайте більше натуральних кисломолочних продуктів, а також свіжих фруктів і овочів. У разі нездужання не виходьте на роботу.
Тут лідирують ті, хто сильно дружить з монітором. А це величезна група професій (IT-фахівці, економісти, письменники). У людей, які проводять багато годин за комп’ютером, може виникнути «моніторне стомлення». Це найпоширеніша причина проблем із зором і мігреней. Не рятує навіть найсучасніший LED-екран. До того ж робота в поганих умовах, задусі, тісноті провокує головні болі і, як наслідок, виникають проблеми із зором.
Що стосується проблем зі слухом, то ризик розвитку глухоти зростає, якщо доводиться працювати при шумі понад 85 децибел. Страждають не тільки робочі гучних виробництв, диск-жокеї та музиканти, але і співробітники барів, ресторанів, супермаркетів.
Що робити? Стовідсоткового засобу профілактики порушень зору під час роботи за комп’ютером немає. Монітор повинен знаходитися на відстані 33–59 см від очей. Очі повинні відпочивати від нього кожні 20 хвилин. Медики рекомендують дивитися вдалину розфокусованим поглядом. Повноцінний сон «реанімує» змучені після роботи очі. Також при роботі за комп’ютером потрібно намагатися частіше моргати.
Якщо в приміщенні, де ви працюєте, дуже шумно, користуйтеся берушами (пристосування, що вставляється в слуховий прохід вух, що захищає від шуму, попадання води і сторонніх предметів) і при можливості, як можна частіше виходьте в тихіше місце.
Напружена стресова робота руйнує інтимне життя. Дослідження, проведені протягом 5 місяців у Піднебесній імперії за участю тридцяти трьох тисяч чоловіків показали, що сімдесят відсотків китайців відчувають незадоволеність частотою і якістю інтимних відносин. Китайський чоловік у середньому протягом місяця має від двох до п’яти сексуальних контактів. Європеєць стільки ж, але в тиждень. У своїх бідах звинувачують китайці напружену стресову роботу. До того ж вони не хочуть звертатися зі своїми інтимними проблемами до медиків.
Кожна професія небезпечна по-своєму і абсолютно нешкідливої не існує. Хоча вважається, що з точки зору здоров’я, найкраще податися в лісники, єгері, астрономи, флористи. Кажуть, що і ветеринаром бути не погано.
А все-таки, напевно, головне любити себе і займатися улюбленою справою, несучи при цьому в світ добро!
Якщо у Вас виникли проблеми зі здоров’ям, не соромтеся звертатися в Центр Сімейної Медицини. Тут вам забезпечать кваліфіковану допомогу та підберуть індивідуальне лікування, спрямоване на покращення вашого стану здоров’я. Ваше благополуччя є нашим пріоритетом.
