Шпинат – «мітла» для шлунка

Шпинат – «мітла» для шлунка

З давніх-давен шпинат був стравою королів або вельмож. Якщо колись говорили, що картопля, це їжа для простолюдинів, що вона робить їх покірними, то страви із шпинату готували для знаті. Він був делікатесом.

Не обходяться без шпинату кулінари. Додають його до вершкового масла,  у креми та соуси. Шпинат завжди був природним фарбником, а сік – чудовим напоєм.

Стіл без шпинату (особливо у арабів) вважається збідненим на вітаміни. Бо він справжній вітамінний чемпіон серед листових зелених овочів. В ньому нараховується 14 видів вітамінів. А скільки білку! Тут він не поступається квасолі, гороху, і навіть – м’ясу і яйцям.

Окрім вітамінів та білків у шпинаті багато мінеральних речовин. Це, зокрема, солі калію, які потрібні для нашого серця і не дають затримуватися надлишкам рідини. Міститься у ньому кальцій, що дуже потрібний для зміцнення кісток, залізо, хлорофіл, щоб кров була нормальна і з високим вмістом гемоглобіну. Хоч перевищений вміст гемоглобіну, це теж недобре. Отож, шпинат треба вживати, але знати міру.

Часто шпинат називають мітлою, що вимітає зі шлунка всі нечистоти та налагоджує роботу шлунково-кишкового тракту. В його листі є речовина, подібна до секрету, що міститься у слизовій шлунка та дванадцятипалої кишки. Тож людина, яка вживає шпинат не хворіє на закріпи, у неї нормально працює кишківник. Корисна ця рослина для гіпертоніків, оскільки набір вітамінів та мікроелементів є незамінним засобом для лікування підвищеного тиску, а також серцево-судинної системи. Особливо, якщо уражені стінки капілярів. І саме шпинат зміцнює стінки, робить їх еластичними та покращує кровообіг.

Народна медицина

В народній медицині шпинат – один із найпопулярніших і відомих засобів при лікуванні хворих на туберкульоз легень, при недокрів’ї, гастритах, ентероколітах і, зокрема, цукровому діабеті.

Страви із шпинату рекомендується подавати до столу у гарячому вигляді, бо  у холодному він уповільнено перетравлюється в шлунку. Не треба до шпинату додавати щавель, тому що кислота робить шпинат грубим.

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ: внаслідок високого вмісту щавлевої кислоти та пуринів, страви із шпинату протипоказані вагітним жінкам. Не слід зловживати ним людям, у яких порушено обмін речовин, бо він збуджує діяльність травних органів.

Відрізняється шпинат від щавлю та інших листових овочів тим, що  в ньому багато вітаміну Е, а це вітамін молодості, краси, гарного волосся і відмінного зору. А у поєднанні з вітаміном С – він необхідний для лікування онкологічних хвороб. Тому для таких хворих додавайте шпинат до основних страв та готуйте з нього сік.

Крім того, сік шпинату дуже корисний у поєднанні з соком моркви, буряка, селери, петрушки. Солі заліза, білок та інші корисні речовини роблять його цінним дієтичним продуктом і, особливо у дитячому харчуванні: поліпшує апетит, покращує секреторну діяльність шлунка, моторику кишківника.

Для того, аби нормально працював кишківник не лише у дітей, а й у дорослих, можна зробити такий відвар:

  • 10 г сухого подрібненого листя шпинату залити склянкою окропу. Настояти 10-15 хвилин, коли прочахне пити 4 рази на день перед вживанням їжі.

Відвідайте Центр Сімейної Медицини в м. Кам’янці-Подільському за адресою: вул. Драгоманова, 14а, м. Кам`янець-Подільський. Отримайте поради від наших лікарів щодо профілактики Вашого здоров’я.

Наталія Земна