Об’єктивні медичні дослідження підтверджують багатовіковий досвід християнства в питаннях зцілення людини.
Професор Брістольського університету Брюс Гуд нещодавно зробив сенсаційну заяву: кожна людина народжується з вірою в Бога. Англійський науковець стверджує, що мозок людини запрограмований бачити образи та виводити причинний зв’язок між ними. Цей зв’язок допомагає усвідомити існування Бога без маси доказів. Людина запрограмована вірити в Бога. З віком ця запрограмована віра перетворюється в потужну психологічну силу. Науковець стверджує, що під час тривалого дослідження вони спостерігали за розвитком дитячого мозку й поведінкою дітей. Якщо в них розвивали релігійні вірування, то діти легше знаходили спільну мову з однолітками. У підлітковому віці вони швидше реагували на логічні задачі та аналізували поставлені завдання.
Результати спостережень дослідників з медичного коледжу Ейнштейна, які аналізували стан здоров’я й спосіб життя більш ніж 92 тисяч людей показують, що релігійність позитивно впливає на стан організму. Регулярні відвідування церкви, хоча б раз у тиждень, у середньому на 20% зменшують ризик смерті.
Науковці з Університету Північної Кароліни стверджують, що молитва лікує, не тільки душу, але й тіло. Цей висновок вони зроби у результаті спостереження хворих, що перенесли операцію на серці. У тих, за кого молилися близькі, на 20-30% було менше ускладнень.
У віруючих людей на 75% більше шансів вилікуватися від депресії. Принаймні так стверджують психологи Університету Торонто. Результати їх спостережень також показують, що віра в Бога значно зменшує занепокоєння та страх.
«Немає багатства кращого за тілесне здоров’я, і немає радості вищої за радість сердечну…», — говориться ще в Старому Завіті.
Проте, що ми розуміємо під поняттям «здоров’я»? Найчастіше вважаємо, що це відсутність хвороб. Це те саме, що розуміти світло як відсутність темряви. Але здоров’я — це не відсутність чого-небудь. Православна Церква вчить, що здоров’я — це абсолютна цінність, що розкривається в гармонії існування людини у всесвіті, гармонії душі і тіла… Воно нерозривно пов’язано зі здоровим способом життя, а шлях зцілення – повернення до такого способу життя.
Біблія недвозначно вказує на гріх, як на причину людських хвороб. Апостол Павло говорить, що розтління душі призводить до появи недуг серед людей. Сучасна медицина також визнає, що духовні пороки призводять до різноманітних захворювань. Так наслідком харчових зловживань є ожиріння, хвороби печінки, жовчного міхура, шлунку, підшлункової залози, атеросклероз… Нерозбірливі полові зв’язки призводять до венеричних захворювань, гінекологічних хвороб… Постійний гнів, злість, заздрість ведуть за собою гіпертонію, ішемічну хворобу серця, стенокардію, інфаркт міокарда, інсульт, неврастенію, психопатію. Бездуховне, безвідповідальне, споживацьке відношення до природи призвело людство до глибокої екологічної кризи, наслідком якої є онкологічні захворювання, алергії, зниження імунітету.
Сьогодні причину хвороби нерідко вбачають у різних несприятливих факторах. Багато говориться про шкоду жирів, цукру, алкоголю. Але не самі по собі ці продукти є злом. Навпаки, якщо споживати їх в помірних кількостях, вони приносять безсумнівну користь організму. Зло починається тоді, коли людина відчуває пристрасть до жирної їжі, насолод або вина. Обжерливість, алкоголізм стають формою саморуйнуючої любові до самого себе, до своїх насолод, непереборним потягом до товарних продуктів, що витісняють духовні прагнення. Саме цей внутрішній гріх і руйнує здоров’я людини.
Православна медицина, лікуючи захворювання тіла, у першу чергу звертає увагу на справжню причину захворювання. Вона направляє зусилля на усунення причини, а не тільки наслідків, щоб лікування не було симптоматичним, але усувало коріння хворобливого стану.
На жаль, більшість людей звертає увагу лише на лікування хвороби, яка вже проявилась. Підлікувавши сьогодні один орган, завтра лікують іншій. І так до останнього дня. У той же час забувають, що зміна способу життя, активізація благодатних сил, даних людині Господом, дуже часто дозволяють обійтися без крайніх заходів.
Християнство ніколи не заперечувало медицину, але діяло у союзі з нею, лікуючи тіла і душі людей. Розумна людина ніколи не буде заперечувати проти кваліфікованої медичної допомоги, але буде жити так, щоб звести необхідність цієї допомоги до мінімуму.
Основна ідея християнської медицини полягає в тому, що фундаментом людського здоров’я є здоров’я душі.
Основні положення православної практики оздоровлення – покаяння, душевний спокій, утримання (у тому числі – розумне ставлення до харчування, системи постів), праця (духовна — молитва і тілесна), чистота (духовна і тілесна). Усе це повинно здійснюватись з почуттям любові та радості.
Ще один важливий аспект — поміркованість, поступовість і розумна доцільність з конкретними обставинами. Будь які дії, навіть найкорисніші на перший погляд для здоров’я, слід здійснювати з розумом, ніколи не перевищуючи певної міри, доступної для існуючого стану людини. Інакше людина, котра проявляє старанність, яка їй не під силу, нанесе собі і своєму здоров’ю шкоду.
Нерідко буває, що коли людина почує щось нове для себе з системи оздоровлення, то починає непомірковано, ревно втілювати ці рекомендації в життя, забуваючи про те, що до всього потрібно йти поступово, плавно приручаючи свій організм до іншого способу життя, до незвичних для нього навантажень. Непомірність в благих починаннях, в тілесних подвигах завжди розглядалась в православ’ї як ще одна спокуса.
