Мрія домогтися успіху в житті притаманна майже кожній розсудливій людині. Інша справа, що саме ми вважаємо успіхом. Для когось успіх – це банківські рахунки з величезною кількістю нулів, для інших – благополучне сімейне життя, для третіх – слава. Але якщо брати до уваги лише матеріальні складові успіху, то статистика показує, що всього 5% населення планети досягає заповітних цілей, інші 95% – інертна, безамбіційна маса.
Аналіз показав, що у цих 5% щасливчиків є деякі подібності в рисах характеру, а також точне визначення життєвого покликання. Але що заважає переважній більшості людей вибрати свій шлях, на якому все легко і немов саме йде в руки?
Дійсно, тільки визначившись з покликанням, можливо добитися справжнього успіху. А заняття нелюбою справою перекреслює будь-які ілюзії про тріумф. Кожна людина наділена якимись здібностями, схильністю до чогось. Одні пишуть вірші, хтось жити не може без техніки, а ще хтось – спить і бачить себе археологом. Пристрасті у всіх самі різні, і лише присвятивши життя їм, можна повністю розкрити свій потенціал.
Але чому переважна більшість людей займається зовсім не тим, що їм подобається? Невже так складно на початку життєвого шляху визначитися з пріоритетами і присвятити себе своїм захопленням? Життя показує, що це дійсно важке завдання.
Всі батьки бажають своїм чадам щастя. Але в їхньому розумінні – це надійна професія, яка повинна протягом життя приносити стабільний заробіток. Наприклад, добре бути банківським працівником або офіцером на кораблі. Так, ці професії забезпечать благополучне життя і хорошу пенсію.
Але чи бачить себе дитина сидячою в банківському офісі, чи хоче вона більшу частину життя борознити моря і океани? Можливо, у своїх мріях вона виступає на сцені або займається ремонтом автомобілів. Як часто, почувши подібні бажання дитини, батьки ставлять хрест на її майбутньому, вважаючи подібні професії мало престижними і низько оплачуваними. Підкорившись бажанням дорослих, дитина стає на життєвий шлях, до якого абсолютно не лежить душа. Про який успіх тут може бути мова?
Невпевненість у власних силах часто стає каменем спотикання, який стоїть при виборі правильного шляху. Людину мучать сумніви, що вона зможе розвиватися в тій справі, яка їй подобається. Як результат, вибирається професія, що не вимагає особливих талантів, але зате зі стабільною зарплатою. Життя в такому випадку протікає сіро й одноманітно, а провиною всьому – занижена самооцінка.
Буває, що людину приваблює кілька професій відразу, що заважає визначитися конкретно. Найчастіше така ситуація характерна для юності, хоча буває і в зрілому віці. В цьому випадку треба вибрати одне з призвань і сміливо присвячувати своє життя йому, але не метатися до того, до чого взагалі душа не лежить. До того ж, в майбутньому завжди можна буде перекваліфікуватися. Погодьтеся, що найчастіше подобаються суміжні професії. Наприклад, любитель історії може тяжіти до літератури, але навряд чи його приверне фізики та електроніка.
Молоді люди часто знають про ту чи іншу професію лише в цілому, але деталей не бачать. Це теж може відлякувати і викликати сумніви. Це значить, що про роботу необхідно дізнатися більше конкретики, дрібниць, і якщо все влаштовує, то такий вид діяльності як раз те, що потрібно.
Складно знайти людину, яка жодного разу в житті не замислювалася про свої здібності і таланти. Кожен намагається знайти в собі якусь особливість. На жаль, більшість людей розмірковують про свій потенціал занадто однобоко. Завжди треба пам’ятати, що будь-яка особистість багатогранна, використовувати всі задатки, закладені природою, оцінювати себе з різних сторін. Особливо важливо це розуміти батькам, які хочуть допомогти своїм дітям знайти правильний життєвий шлях. Знання себе з усіх сторін дозволить визначитися з життєвим покликанням і прожити життя в ладу з самим собою.