На заході найбільш поширеним способом традиційної медицини є гомеопатія. Це чудовий вихід для тих, хто хоче побороти хворобу без зайвої «хімії». Але в медицині ведуться суперечки про те, наскільки можуть бути ефективні гомеопатичні препарати.
Свій початок гомеопатія бере ще з 1796 року, коли Семюел Хенмен зробив революційний висновок: лікувати хворобу необхідно подібним їй. Іншими словами цей спосіб лікування можна охарактеризувати як «клин клином».
Теорія лікування досить проста: лікарський засіб, який може спровокувати в людини симптоми хвороби, розведений у великих пропорціях, здатний вилікувати ті ж симптоми у хворого. З метою виключення ускладнення хвороби доза лікувального препарату повинна бути мінімальною. Саме тому й застосовується основний принцип гомеопатії — розведення. Основна речовина розводиться у великому обсязі рідини, а потім цей розчин розводиться ще кілька разів.
Але найголовніший принцип гомеопатії — цілісність. Лікар-гомеопат не лікує окремі симптоми, а розглядає пацієнта в цілісності. Саме тому гомеопатичні препарати призначаються після ретельного вивчення способу життя хворого, можливих причин захворювання і навіть особливостей зовнішності. В результаті хворим з одним і тим же діагнозом можуть бути призначені абсолютно різні речовини.
Противники гомеопатії заявляють, що вона неефективна в більшості випадків. Але ефект від гомеопатії помітний не відразу. Іноді доводиться чекати кілька тижнів, щоб побачити результати. Позитивним при такому способі лікування однозначно є відсутність побічних явищ.
Серед гомеопатичних показань широкий спектр захворювань різної природи. У першу чергу це стани, для яких може вистачити одного такого лікування. Перш за все, це різного роду нервові розлади: страхи, післястресові стани, стан тривожності. Так само часто призначають гомеопатію при важкому клімаксі і передменструальному синдромі у жінок, токсикозі у вагітних. У цю ж категорію потрапляє грип, алергія, спайкова хвороба, допомога новонародженим, вітряна віспа і інші дитячі хвороби.
Інша категорія захворювань — при яких гомеопатія призначається паралельно з традиційним лікуванням: безпліддя, мігрень, бронхіальна астма, депресії та ін
Ще одна група захворювань – коли гомеопатичні засоби застосовуються тільки в якості полегшуючих засобів. У цих випадках гомеопатія здатна поліпшити якість життя пацієнта, допоможе повернути йому активність, але повністю зцілити не зможе. Мова йде про такі захворювання як гострі хірургічні патології, онкологічні захворювання, серцево-судинні і ниркові захворювання, важкі легеневі та ін.
Гомеопатичні препарати, прославившись своєю нешкідливістю, стали вельми популярними серед населення. Тепер кожен може прийти в аптеку і вибрати для себе один з багатьох існуючих гомеопатичних засобів. Але чи зможе пацієнт самостійно правильно підібрати для себе препарат, особливо враховуючи принцип цілісності даного методу лікування, при якому важливо враховувати різні деталі життя хворого?
Якщо ви вирішили приступити до самостійного лікування гомеопатією, дотримуйтеся наступних правил.
Ефективність гомеопатії до цих пір не була доведена наукою. Дослідження ведуться в багатьох центрах і лабораторіях, але офіційно доведених результатів поки що немає. Тим не менш, є величезна армія людей, яким гомеопатичні препарати принесли відчутну користь. Як би там не було, гомеопатія добра тим, що нешкідлива, і якщо особисто вам вона не допомогла, то і шкоди вона теж завдати не може.
Центр Сімейної Медицини запрошує вас звернутися до нашого лікаря гомеопата для індивідуального підходу до вашого здоров’я. Гомеопатія – це природний та ефективний метод лікування, спрямований на відновлення гармонії організму.
