Себорейний дерматит: хронічне захворювання шкіри та можливості його контролю

Себорейний дерматит є одним з найпоширеніших хронічних запальних захворювань шкіри, яке вражає мільйони людей по всьому світу та значно впливає на якість життя пацієнтів. Себорейний дерматит діагностується у 3-5% загального населення, при цьому у чоловіків захворювання зустрічається в 1,5 рази частіше, ніж у жінок. За даними Американської академії дерматології, понад 50% дорослих мають ознаки себорейного дерматиту різного ступеня тяжкості, особливо в зимовий період.

Захворювання характеризується рецидивуючим перебігом з періодами загострень та ремісій, що створює значні труднощі для пацієнтів та лікарів. Питання про можливість повного одужання залишається актуальним та дискусійним у сучасній дерматології. Розуміння причин, механізмів розвитку та сучасних підходів до лікування дозволяє ефективно контролювати симптоми та досягати тривалих ремісій.

Чому виникає себорейний дерматит?

Причини себорейного дерматиту є багатофакторними та включають генетичну схильність, порушення бар’єрної функції шкіри, дисбаланс шкірної мікрофлори та імунні порушення. Ключову роль у розвитку захворювання відіграє дріжджеподібний гриб Malassezia furfur (раніше Pityrosporum ovale), який є частиною нормальної мікрофлори шкіри, але при певних умовах стає патогенним.

Гіперсекреція шкірного сала створює сприятливе середовище для розмноження Malassezia, оскільки цей мікроорганізм живиться ліпідами. Продукти метаболізму грибка, зокрема олеїнова кислота, викликають запальну реакцію у схильних до себореї осіб. Це призводить до порушення процесів кератинізації, десквамації та утворення характерних жирних лусочок.

Імунологічні дослідження показують аномальну Th1 та Th17-опосередковану відповідь на антигени Malassezia у пацієнтів з себорейним дерматитом. Європейський журнал дерматології опублікував дані про підвищену чутливість до грибкових антигенів у 70% пацієнтів з себореєю, що підтверджує імунопатологічну природу захворювання.

Як виглядає себорейний дерматит та де з’являється?

Симптоми себорейного дерматиту включають еритему, лущення, свербіж та відчуття стягування шкіри в ділянках з підвищеною концентрацією сальних залоз. Найчастіше уражуються волосиста частина голови, обличчя (носогубні складки, брови, вуха), груди та міжлопаткова ділянка. Лущення може варіювати від дрібних білуватих лусочок до великих жирних скупчень.

Характерні локалізації себорейного дерматиту:

• волосиста частина голови з утворенням перхоті різної інтенсивності;
• центральна частина обличчя, особливо носогубні складки;
• брови та ресниці з явищами блефариту;
• зовнішній слуховий прохід та заушні складки;
• центральна частина грудей та міжлопаткова ділянка;
• пахвові западини та пахвинні складки.

У немовлят себорейний дерматит може проявлятися у вигляді “себорейних кірочок” на голові, що зазвичай проходить самостійно до 6-месячного віку. У дорослих захворювання має хронічний перебіг з періодичними загостреннями, особливо в холодну пору року, при стресі або зниженні імунітету.

Що може спровокувати загострення себорейного дерматиту?

Тригери себорейного дерматиту включають як зовнішні, так і внутрішні чинники, які можуть спровокувати рецидив захворювання навіть після тривалої ремісії. Стрес є одним з найпотужніших провокуючих факторів, оскільки призводить до підвищення секреції кортизолу та андрогенів, що стимулюють роботу сальних залоз.

Сезонні коливання також значно впливають на перебіг захворювання. Зимовий період характеризується зниженням вологості повітря, використанням опалення та зменшенням впливу ультрафіолетового випромінювання, що погіршує стан шкіри. Навпаки, помірне сонячне опромінення влітку може покращувати симптоми завдяки протизапальній та антимікотичній дії УФ-променів.

Дієтичні фактори можуть впливати на перебіг себореї через модуляцію запальних процесів та склад шкірного сала. Надмірне споживання простих вуглеводів, насичених жирів та алкоголю може погіршувати симптоми. Деякі дослідження вказують на зв’язок між дефіцитом цинку, вітамінів групи В та загостренням себорейного дерматиту.

Сучасні методи лікування

Терапія себорейного дерматиту базується на комплексному підході, який включає антимікотичні засоби, протизапальні препарати та засоби для відновлення бар’єрної функції шкіри. Топічні антимікотики є препаратами першої лінії — кетоконазол, циклопірокс та селеновий дисульфід ефективно пригнічують ріст Malassezia та зменшують запалення.

Дослідження Німецького товариства дерматології показали, що комбінована терапія антимікотиками та протизапальними засобами забезпечує ремісію у 85% пацієнтів протягом 4-6 тижнів, при цьому підтримуюча терапія дозволяє продовжити ремісію до 6-12 місяців.

Можливості повного одужання

Питання про можливість повного вилікування себорейного дерматиту залишається складним через хронічну природу захворювання та мультифакторну етіологію. Більшість дерматологів розглядають себорею як хронічний стан, який можна ефективно контролювати, але не вилікувати назавжди. Це пов’язано з генетичною схильністю до підвищеної секреції сала та аномальної імунної відповіді на Malassezia.

Однак існують випадки спонтанної та тривалої ремісії, особливо при зміні гормонального статусу, способу життя або при усуненні провокуючих факторів. У деяких пацієнтів після тривалої та послідовної терапії вдається досягти ремісії тривалістю кілька років. Важливо розуміти, що навіть при відсутності симптомів схильність до захворювання зберігається.

Сучасна концепція лікування себорейного дерматиту зосереджена на досягненні та підтримці ремісії, покращенні якості життя пацієнтів та запобіганні ускладненням. Індивідуальний підхід з урахуванням тяжкості захворювання, локалізації уражень та супутніх факторів дозволяє досягти оптимальних результатів лікування.

Як запобігти повторному виникненню себорейного дерматиту?

Профілактичні заходи відіграють ключову роль у підтримці ремісії та запобіганні рецидивам себорейного дерматиту. Правильний догляд за шкірою включає використання м’яких, pH-збалансованих засобів для очищення та зволоження. Слід уникати агресивних детергентів, спиртовмісних лосьйонів та механічного травмування ураженої шкіри.

Дієтичні рекомендації включають обмеження простих вуглеводів, жирної та гострої їжі, алкоголю. Корисним може бути збільшення споживання омега-3 жирних кислот, цинку та вітамінів групи В. Управління стресом через техніки релаксації, регулярну фізичну активність та достатній сон також сприяє підтримці ремісії.

Підтримуюча терапія може включати періодичне використання антимікотичних шампунів (1-2 рази на тиждень), м’яких протизапальних засобів та засобів для відновлення бар’єрної функції шкіри. Регулярні консультації дерматолога дозволяють своєчасно корегувати терапію та запобігати загостренням.

Комплексний підхід у нашій клініці

Лікування себорейного дерматиту у нашій клініці базується на сучасних протоколах та індивідуальному підході до кожного пацієнта. Досвідчені дерматологи проводять детальну діагностику для виключення інших дерматозів та виявлення провокуючих факторів. Комплексна терапія включає не лише медикаментозне лікування, але й корекцію способу життя та профілактичні рекомендації.

Наша клініка пропонує сучасні методи діагностики, включаючи дерматоскопію та мікологічні дослідження для підтвердження діагнозу. Індивідуально підібрана схема лікування враховує тяжкість захворювання, локалізацію уражень та супутні фактори. Регулярний моніторинг та корекція терапії дозволяють досягти стійкої ремісії та покращити якість життя пацієнтів.

Записатися на консультацію можна через наш сайт — професійний підхід до лікування себорейного дерматиту забезпечує максимально ефективний контроль симптомів та тривалу ремісію захворювання.

11.11.2025