В кінці 70-х років інформація про ВІЛ і СНІД набула широкого поширення, їх назвали чумою XX століття. На сьогоднішній день про ВІЛ сказано і написано вже стільки, що суспільство повинно адекватно оцінювати факт присутності хвороби в житті. Тим не менш, до цих пір мають місце деякі дивно безглузді і шкідливі міфи. До речі, одним з них є міф про щеплення. На жаль, щеплення від ВІЛ не існує, але своєрідною вакциною може служити інформація. Знання допоможуть звести нанівець ризик зараження і подолати страх перед ВІЛ.
Спробуємо розвіяти кілька найпоширеніших міфів.
ВІЛ не передається побутовим шляхом. Ним не можна заразитися при кашлі, чханні, рукостисканні, обіймах. Вірус не живе у зовнішньому середовищі і швидко руйнується в повітрі. Середовище його проживання – рідини організму: кров, сперма, вагінальний секрет, грудне молоко. У дуже маленькій концентрації він присутній в слині, поті і сечі. Для зараження вистачає краплі крові на кінчику голки, і така ж кількість вірусу міститься в чотирьох літрах слини, 150 л поту, а сліз в цьому випадку потрібен цілий басейн. Тому ВІЛ-негативні і ВІЛ-позитивні люди в суспільстві абсолютно рівнозначні. Але другі повинні дотримуватися свого медикаментозного режиму, хоча і це особиста справа кожного. Багато ж хто не розлучається з ліками від алергії або цукрового діабету, і на оточуючих це ніяк не позначається.
Хлорування, яке застосовується в басейнах, вбиває в тому числі і ВІЛ. І навіть якщо вірус не був убитий, в воді він знаходиться в низькій концентрації, що виключає зараження. А людська шкіра є надійним захисним бар’єром від вірусу. Є один спосіб роздобути ВІЛ в басейні – зайнятися в ньому сексом без презерватива. Предмети, що оточують нас, – одяг, посуд, постільна білизна тощо – абсолютно безпечні.
У всьому світі ВІЛ-позитивні діти відвідують звичайні школи і дитячі сади, так як, повторимося ще раз, – ВІЛ побутовим шляхом не передається. А питання типу: «А раптом він мого вкусить?», – просто дурне. По-перше, діти кусають один одного не так часто, як думають деякі батьки. По-друге, за всю історію ВІЛ випадку передачі вірусу таким шляхом ще не було зафіксовано.
Це самий перебільшений міф з усіх. Багато хто думає, що плід заразиться під час виношування, під час пологів і при вигодовуванні. Але статистика показує, що якщо жінка під час вагітності не знає про свій ВІЛ-позитивний статус і не вживає жодних заходів, то ризик зараження дитини становить 20-30%. Але застосування спеціальних противірусних препаратів під час вагітності та годування зводять ризик до 1-5%.
Цей обивательський міф можна розвіяти інформацією про те, що вірус знаходиться в рідинах організму, які як раз і не пропускає презерватив, вірус не просочується через цю перешкоду. Але такий захист все одно не може бути 100% – презерватив може порватися або сповзти при невмілому користуванні. Але все одно ефективність такого захисту висока.
Все вище перераховане говорить про те, що ВІЛ – не безконтрольна епідемія, і суспільство розумних людей цілком може протистояти їй. А ВІЛ-інфекція – не вирок, її вже перевели з розряду смертельних в хронічні захворювання.
І все ж кожна сучасна людина в цілях власного інформування повинна здати аналіз на ВІЛ.
Здоров’я завжди на першому місці. Якщо ви потребуєте допомоги, не соромтеся звертатися в Центр Сімейної Медицини. Ви отримаєте професійну допомогу та персоналізований підхід до вашого лікування, спрямований на досягнення оптимального стану здоров’я.
