Рахіт – захворювання дітей раннього віку з розладом кісткоутворення і недостатністю мінералізації кісток.

Причинами рахіту можуть бути:

Дефіцит сонячного опромінювання. Близько 90% вітаміну Д3, що ендогенно утворюється, синтезується в шкірі під впливом сонячного світла. Вітамін Д3 в організмі утворюється тільки під впливом світлових хвиль довжиною 296-310 нм. У північних широтах і в великих містах через забрудненість атмосфери до поверхні землі доходить невелика кількість сонячних променів, що володіють протирахітичною активністю.

Недоношеність. Найбільш інтенсивне надходження кальцію і фосфору від матері до плоду відбувається в останні місяці вагітності. Недоношена дитина має нижчий вміст мінеральних речовин в кістках. В той же час при більших темпах зростання, ніж доношені діти, недоношеним дітям потрібна більша кількість кальцію і фосфору. У недоношеної дитини є низькі запаси вітаміну Д і його метаболітів, тому грудне молоко не забезпечує покриття їх потреб.

Нераціональне харчування і недотримання режиму вагітної жінки можуть послужити причиною розвитку рахіту у дитини. Якщо вагітна жінка нераціонально харчується, недостатньо гуляє на свіжому повітрі і мало рухається. Це теж може привести до порівняно менших запасів вітаміну Д, кальцію, фосфору при народженні і доношеної дитини.

Недостатня рухова активність дитини, оскільки кровопостачання кісток істотно підвищується при м’язовій діяльності.

Синдром порушеного всмоктування, хронічні захворювання печінки і нирок, тобто тих органів, які беруть активну участь в обмінних процесах.

Харчові чинники: недостатній вміст вітаміну Д, кальцію фосфору в молоці матері або в молочній суміші, незбалансоване співвідношення кальцію і фосфору в молочних сумішах при штучному вигодовуванні. Підвищується ризик розвитку рахіту у дітей, що тривало знаходяться на молочному вигодовуванні з пізнім введенням докормов і прикорму, у дітей, одержуючих переважно вегетаріанський прикорм (каші, овочі) без достатньої кількості тваринного білка (м’ясо, риба, жовток) і масла. Харчування, що не забезпечує оптимальні умови для надходження кальцію і фосфору з їжі білків, ліпідів, мікроелементів, вітамінів (С, В1, В2, Вс, Е) також має причинне значення у виникненні рахіту.

Дисбактеріоз кишечника з діареєю. При прискореній евакуації перевареної їжі з кишечника багато речовин не встигають всмоктатися.

Протисудомна терапія. Такі препарати як фенобарбітал, діфенін сприяють прискорено метаболізації обмінно-активних форм вітаміну Д.

Екологічні чинники. Надлишок в грунті, воді, продуктах харчування стронцію, цинку і інших металів приводить до часткового заміщення ними кальцію в кістках і сприяє розвитку не тільки рахіту.

Початкові ознаки рахіту у грудних дітей зазвичай виявляються в 3-4 місяці, хоча ранні симптоми можуть з’явитися і раніше. У дитини з’являються неспокій, лякливість, дратівливість, підвищена чутливість до шуму, дотику, порушення сну, діти часто здригаються, особливо при засипанні. Посилюється пітливість, особливо уві сні і при годуванні, найсильніше потіють обличчя і волосиста частина голови. Дитина безперервно тре голову об подушку, в результаті з’являється облисіння потилиці.

У зв’язку з м’якістю кісток черепа у дітей череп міняє конфігурацію: уплощаєтся потилиця, виникає асиметрія голови, можуть виступати лобові , западати перенісся або сильно виступати лоб. Кісткові деформації виникають в різних частинах скелета: з’являються потовщення на межі кісткової і хрящової частини ребер (рахітичні чотки), посилюється кривизна ключиць, грудна клітка з боків вдавлюється, нижня апертура її дещо розгортається, втягується на бічних поверхнях у вигляді борозни. Якщо передня частина грудної клітки разом з грудиною дещо випинається вперед, виникають курячі або кильоподібні груди. Коли дитина починає сидіти, збільшується кривизна спини (рахітичний кіфоз), коли дитина почне ходити, можуть виникати інші патологічні викривлення: лордоз і сколіоз. Найчастіше ноги скривлюються О-образно, рідше Х-образно. Викривлення нижніх кінцівок часто поєднується з плоскостопістю. У дітей з рахітом відмічається пізнє закриття джерельця і швів між кістками черепа, пізніше. Неправильне прорізування зубів, такі діти пізніше починають сидіти і ходити, м’язовий тонус понижений, це веде до зниження рухової активності, відвисання живота з ризиком розвитку гриж. Для таких дітей часті респіраторні інфекції, латентна анемія.

Профілактику потрібно починати ще до народження. Вагітна жінка повинна отримувати повноцінне харчування, достатньо перебувати на свіжому повітрі. Після народження профілактику рахіту необхідно починати з перших днів життя: годування грудним молоком, прогулянки на свіжому повітрі, масаж і гімнастика з 1,5 місяців. Специфічну профілактику рахіту вітаміном Д3 зазвичай починають з 3-4 тижнів життя. При необхідності раніше, по 1 краплі (500 ме) у всі сезони року, виключаючи літній. Краплі рекомендується розчиняти в ложці молока, додавати краплі в пляшку не рекомендується, оскільки при цьому не досягається необхідна концентрація діючої речовини. Препарат вітаміну Д зберігають в умовах, що виключають дію світла і повітря при температурі не вище 10 градусів. Лікувальну дозу вітаміну Д і курс лікування повинен призначати лікар на підставі порушень, що є у дитини, в стані здоров’я, за відсутності протипоказань до застосування препарату.