Рахіт – це захворювання дітей раннього віку, викликане розладом мінерального обміну, в основному фосфорно-кальцієвого. Внаслідок цього процес розвитку кісток відбувається неправильно. Кістки розм’якають, викривляються. Уражається також м’язова система, інколи й органи кровотворення. Дитина, хвора на рахіт, пізніше за інших починає сидіти, стояти, ходити. Внаслідок зниження тонусу м’язів у неї великий живіт.
Головною причиною захворювання на рахіт є недостатнє надходження в організм дитини вітаміну Б.
Хвороба виникає у період інтенсивного розвитку організму – на першому році життя, коли потреба у вітаміні В є найбільшою.
У хворої дитини нервова система знаходиться у стані збудження. Маля капризує, погано спить, пітніє вся його шкіра і особливо голова, з’являється свербіж, випадає волосся на потилиці. Це є першою ознакою хвороби.
А потім – м’язова слабкість, дитина стомлюється, деформується голова, відбувається сплощення грудної клітки, довго не закривається родимчик.
Доглядаючи за немовлям, хворим на рахіт, треба пам’ятати, що його кісточки м’які, й уникати всього, що може сприяти зміні їхньої форми.
Таку дитину не треба сповивати.
Щоб не викривлявся хребет, носити її треба трохи на одній руці, трохи – на іншій.
Для попередження деформації грудної клітки потрібно двічі-тричі класти дитину на живіт. Ослабленим діткам слід підкладати під груди пласку подушку.
Профілактичними методами для запобігання рахіту є повноцінне харчування, достатнє перебування на сонці. Слід давати дитині продукти, в яких міститься вітамін Б: яєчний жовток, риб’ячий жир, ікру зернисту, печінку тощо.
Жовтки свіжого яйця можна давати дитині вже з третього місяця життя (розтирають із цукром і додають двадцять-тридцять крапель лимонного соку). Давати розтерті жовтки потрібно після годування, починаючи з пів чайної ложки, поступово довівши до цілого жовтка.
Зернисту ікру дають дитині з п’ятого-шостого місяця життя. Починати треба з кількох зерняток і поступово доходити до чайної ложки (без верху). Ікру слід давати до їжі.
У такому самому віці (п’ять-шість місяців) дитині можна додавати в пюре чи в суп одну-дві чайні ложки печінки, бажано курячої.
