Радикуліт – запалення нервових корінців, що входять в міжхребцеві отвори. Поразка корінців може відбуватися на різних відрізках спинного мозку по всій його протяжності аж до виходу їх з хребетного каналу.
У більшості випадків (95%) радикуліт є наслідком остеохондрозу, в інших (5%) – результат травм, грижі, зносу або деформації хребетного стовпа і міжхребцевих дисків.
Радикуліт є поширеним захворюванням. Найчастіше він вражає нерви попереково-крижової області, рідше – шийного та грудного відділів. Статистика показує, що ураженню найчастіше піддаються люди середнього віку. Радикуліт зустрічається серед представників практично всіх професій, але найчастіше – серед людей, що працюють в несприятливих метеорологічних і температурних умовах, що займаються важкою фізичною працею.
Причиною розвитку радикуліту в більшості випадків є вербальна патологія – вроджені чи набуті захворювання хребта зі зміною хребців і їх зв’язкового апарату.
Фактори, що сприяють розвитку радикуліту, – інфекції, а також охолодження і перевантаження хребта.
Радикуліт проявляється раптовим болем дуже інтенсивного характеру.
Крижовий радикуліт характеризується болями типової локалізації. Часто крижовий радикуліт ще називають невралгією сідничного нерва.
У більшості хворих з попереково-крижовим радикулітом захворювання починається з поперекових болів. Набагато рідше больові відчуття первинно з’являються тільки в сідничної області. Але набагато частіше вони виникають одночасно в сідничному нерві і попереку, можуть віддавати в задню поверхню стегна і зовнішню частину гомілки.
Характер болю може бути ниючий, тупий або гострий, стріляючий або ріжучий. Біль настільки сильний, що робить хворого практично нерухомим, особливо посилюється при кашлі та чханні.
Дана фаза захворювання носить рецидивуючий характер і може тривати до 25 років.
Попереково-крижовий радикуліт в більшості випадків буває одностороннім, двосторонні поразки трапляються набагато рідше.
При шийно-грудному радикуліті хвороба починається з болю і оніміння в шиї. Болі можуть захоплювати грудну і потиличну область, обмежуючи рухливість голови. Трапляються деякі рухові розлади, що виражаються в парезах розгиначів останніх пальців. Шийно-грудний радикуліт відрізняється затяжним перебігом і схильністю до рецидивів.
Рання діагностика радикуліту ставить собі за мету виключити захворювання м’язів, підшкірної клітковини і внутрішніх органів, які супроводжуються подібними болями – простатит, апендицит, хвороби жіночих статевих органів.
Діагностикою захворювання займається лікар-невропатолог. На першій стадії він проводить огляд хворого і збирає анамнез, для виявлення причин хвороби.
Основним методом діагностики є рентгенологічне дослідження, в окремих складних випадках – МРТ, радіонуклідне сканування. Обов’язкові аналіз крові і сечі.
Лікування радикуліту визначається причинами хвороби. Якщо радикуліт є наслідком іншої хвороби, то лікується за допомогою лікування основного захворювання.
При зміщенні дисків ефективно розтягнення на похилій площині в поєднанні з лікувальною гімнастикою і рентгенотерапією. Позитивні результати дають лікування грязями і УВЧ.
У разі частих рецидивів і при хронічному радикуліті рекомендовано курортне лікування – радіоактивні і сірководневі ванни.
Паралельно з фізіотерапевтичними методами широко застосовуються болезаспокійливі і розсмоктуючі засоби. Народна медицина пропонує різні втирання, зміїний і бджолиний яд, зігріваючі мазі.
Крім того, позитивний результат дають голковколювання, масажі, мануальна терапія. У рідкісних важких випадках, коли радикуліт не піддається лікуванню, показано хірургічне втручання.
