Порушення кровообігу кінцівок – патологія, яка виникає в результаті того, що змінюється кількість, якість крові в судинах кінцівок або порушується цілісність цих судин.
Порушення кровообігу кінцівок може виникати як самостійне захворювання, яке не залежить від інших хвороб. Наприклад, при наявності тромбозу судини може порушуватися лише кровообіг в конкретній кінцівці, а інші органи не піддаються конкретним змінам. Дана патологія може розвиватися внаслідок окремого захворювання (наприклад, при ураженні дистальних судин в разі цукрового діабету) або як конкретна частина загальних захворювань всіх судин організму (при атеросклерозі).
1. Артеріальна недостатність – розвивається в результаті порушення прохідності артерій нижніх кінцівок:
– гостра – емболія або тромбоз магістральних артерій,
– хронічна – облітеруючий атеросклероз або ендартеріїт судин.
2. Венозна недостатність – в результаті порушення венозного відтоку:
– гострий тромбоз магістральних вен,
– хронічна – розвивається при варикозному розширенні вен нижніх кінцівок, посттромбофлебітичному синдромі.
3. Діабетична мікроангіопатія і полінейропатія.
– Поразка артерій (периферичних їх відділів),
– звуження судин за рахунок утворення атеросклеротичних бляшок,
– запалення артеріальних стінок,
– спазми артерій.
Хвороби, які найчастіше провокують порушення кровообігу кінцівок:
– атеросклероз нижніх кінцівок облітерируючого походження,
– облітеруючий ендартеріїт,
– ураження судин на цукровий діабет,
– варикозне розширення вен (тромбофлебіт).
Фактори ризику розвитку порушення кровообігу кінцівок:
– цукровий діабет в анамнезі,
– шкідливі звички,
– підвищений рівень холестерину і порушення в ліпідному балансі,
– високий артеріальний тиск,
– ожиріння,
– малорухливий спосіб життя.
У деяких випадках дана патологія кровообігу може протікати без яскраво виражених симптомів. Найбільш поширеним симптомом захворювання є кульгавість. Цей симптом виражається дискомфортними або больовими відчуттями в нижніх кінцівках, що виникають при ходьбі і зникаючими при різкому її припиненні. Іноді хворий може не відчувати виражені болі, але його можуть сильно турбувати судоми, відчуття тяжкості або сильна слабкість в нижніх кінцівках. Більш яскраво кульгавість виражається при підйомах вгору. Критичний ступінь ішемії нижніх кінцівок може виникати при сильних порушеннях кровопостачання в тканинах нижніх кінцівок. В результаті тканини недоотримують кисень і поживні речовини, тому можуть виникати больові відчуття з вираженою інтенсивністю, їх локалізація відзначається від верху стегна і до кінчиків пальців навіть у стані спокою, або посилюється при мінімальних фізичних навантаженнях на нижні кінцівки.
При наявності важкого ступеня ішемії верхніх кінцівок відзначаються:
– сухість на шкірних покривах,
– сильне зниження температури кінцівок,
– блідість шкіри,
– виникнення виражено болючої виразки.
При ігноруванні лікування майже гарантований некроз м’яких тканин і гангрена верхніх кінцівок.
Методи лікування залежать від характеру джерела, що викликало патологію. Лікування має бути комплексним. Перед початком лікування необхідно провести деякі дослідження. Терапію, як правило, проводять за допомогою препаратів, спрямованих на підвищення тонусу судин і зниження ламкості капілярів, а також гомеопатичними препаратами, флеботропнимі засобами, лімфотонікамі, ангіопротекторами, венотоніками, препаратами для поліпшення циркуляції крові.
– фізичні вправи,
– препарати, що розширюють судини,
– проведення теплових процедур (гарячі ванни, душ),
– регулярно проводити загальні прогрівання організму (не менше 20-25 хвилин).
