fbpx

Покази до біопсії вузлів щитовидної залози

Вузли у щитовидній залозі виявляють досить часто: за статистикою, у дорослого населення їх знаходять майже у кожної другої людини під час ультразвукового обстеження. Більшість вузлових утворень є доброякісними й не становлять загрози, проте певна частина може мати ризик переродження. Саме тому важливо не обмежуватися лише ультразвуковою діагностикою. Біопсія вузлів щитовидної залози дозволяє точно визначити їхній характер і прийняти обґрунтоване рішення щодо подальшого лікування або спостереження.

Для початку пацієнту варто звернутися до ендокринолога. Саме він оцінить результати огляду та ультразвукового дослідження, пояснить, чи потрібна біопсія, і за необхідності направить до інших спеціалістів. Такий підхід дозволяє уникнути зайвих процедур і водночас не пропустити серйозних змін.

Що таке біопсія щитовидної залози

Біопсія щитовидної залози — це мінімально інвазивне дослідження, яке проводиться тонкою голкою під контролем ультразвуку. Лікар вводить голку у вузол і забирає невелику кількість клітин для подальшого цитологічного аналізу. Процедура триває кілька хвилин, не потребує госпіталізації та, як правило, добре переноситься пацієнтами.

Завдяки біопсії можна з високою точністю відрізнити доброякісні вузли від злоякісних. Це допомагає уникнути непотрібних операцій і, навпаки, вчасно призначити хірургічне втручання у випадках, коли воно необхідне.

Переваги методу:

  • висока інформативність у діагностиці вузлів;
  • мінімальний ризик ускладнень;
  • швидке отримання результатів;
  • відсутність потреби у спеціальній підготовці.

Завдяки своїй простоті та доступності тонкоголкова аспіраційна біопсія стала «золотим стандартом» діагностики вузлів щитовидної залози.

Коли варто проводити біопсію

Не кожен вузол потребує біопсії. Багато з них є колоїдними або кістозними і не несуть ризику. Водночас існує низка ситуацій, коли без додаткового дослідження не обійтися.

Показами до біопсії є:

  • вузли розміром від 1 см і більше з підозрілими ультразвуковими ознаками;
  • швидке зростання вузла протягом короткого часу;
  • поява нерівних, нечітких контурів або мікрокальцинатів у структурі вузла;
  • підозра на метастази у лімфатичні вузли шиї;
  • поява симптомів здавлення — утруднене ковтання, відчуття тиску в шиї, осиплість голосу;
  • наявність у пацієнта факторів ризику злоякісного процесу.

Саме ендокринолог визначає, чи є ці покази у конкретному випадку. Якщо є сумнів, лікар може рекомендувати динамічне спостереження з повторним ультразвуком через кілька місяців.

Набір інструментів лікаря отоларинголога для діагностики вуха, носа та горла

Фактори ризику, що потребують особливої уваги

Не всі вузли однаково небезпечні. Є певні фактори, які змушують лікаря-ендокринолога ставитися до вузлових утворень уважніше й частіше призначати біопсію.

До них належать:

  • вік до 20 років або після 60 років, коли ризик злоякісних процесів зростає;
  • обтяжений сімейний анамнез — випадки раку щитовидної залози у близьких родичів;
  • попереднє опромінення області шиї чи голови (наприклад, при лікуванні інших захворювань у дитинстві);
  • поява клінічних симптомів: осиплість голосу, збільшення лімфатичних вузлів, швидке наростання об’єму шиї;
  • наявність вузлів із гіпоехогенними ділянками та мікрокальцинатами за результатами УЗД.

За таких умов біопсія є обов’язковим кроком для уточнення діагнозу.

Які результати дає дослідження

Після забору матеріалу з вузла цитолог досліджує клітини під мікроскопом. У світі широко використовується система класифікації Bethesda, яка дозволяє стандартизувати результати та полегшує вибір тактики лікування.

Результати біопсії можуть бути такими:

  • доброякісний вузол (найчастіший варіант, не потребує операції, достатньо спостереження);
  • невизначений результат (може потребувати повторної біопсії або додаткових методів обстеження);
  • підозра на злоякісний процес (рекомендована хірургія);
  • злоякісна пухлина (потребує оперативного втручання та подальшої терапії).

Таким чином, біопсія дозволяє уникнути непотрібних операцій у більшості випадків і вчасно виявити серйозну патологію там, де вона дійсно є.

Щитовидна залоза в організмі людини — ілюстрація розташування залози на шиї

Своєчасна діагностика та роль ендокринолога

Біопсія вузлів щитовидної залози — це простий і доступний метод, який допомагає отримати точні відповіді на найважливіші запитання: доброякісний вузол чи злоякісний, спостерігати чи лікувати, коли потрібна операція, а коли — достатньо контролю.

Важливо пам’ятати, що першим кроком завжди має бути консультація у ендокринолога. Саме він оцінить клінічну картину, результати ультразвуку та вирішить, чи є покази до біопсії. За потреби ендокринолог направить пацієнта до хірурга, онколога або інших фахівців, але саме від його висновку залежить правильність подальшого маршруту.

Якщо у вас виявили вузли щитовидної залози або з’явилися симптоми, які викликають занепокоєння, не відкладайте візит. У нашій клініці ви можете отримати кваліфіковану допомогу ендокринолога, пройти необхідні обстеження та отримати чіткі рекомендації щодо подальших кроків. Своєчасне звернення — запорука безпеки та впевненості у власному здоров’ї.

17.09.2025