Подружіть із суріпкою…

Подружіть із суріпкою…

Суріпиця (суріпка) – дуже стародавнє цілюще зілля. І хоч досі воно вважається бур’яном, навіть злісним, оскільки щедро, без людського втручання, засіває городи, поля і всі орні землі, але ті, хто знає про її цілющі властивості, не сердиться на цю траву, а вміло її застосовує у харчуванні, оскільки вона смачна, містить багато вітаміну С. І ранньої весни, і пізньої осені з молодого зеленого листя суріпки готують салати, які разом з іншою зеленню, зокрема кропивою, листям грициків, молодого щавлю, кульбаби і цикорію, яглицею (снить) і навіть зірочника складають смачну і корисну страву. І саме через велику кількість вітамінів, які містяться у цих рослинах і таких необхідних для нормальної функції всіх органів і систем, тобто для здоров’я – подружіть із суріпкою і вона вам віддячить сторицею.

Особливо допомагає суріпиця при лікуванні багатьох захворюваннях і навіть дуже серйозних. Наприклад, важко повірити, що цим зіллям народні цілителі лікували апоплексію (інсульт), епілепсію, імпотенцію. А насіння застосовували для лікування лепри (прокази). Чоловікам, у яких понижено працювали залози статевої системи, не виробляючи і не продукуючи достатньої кількості сперми, пропонували такий рецепт: 1 столову ложку подрібненого листя на склянку окропу настоювали 45 хвbлин і вживали по ¼ склянки 4 рази на день. І був хороший ефект, оскільки усувався запальний процес у сечостатевій системі, підсилювалась потенція. Скажіть нині чоловікам, що для його чоловічої сили треба їсти суріпицю, або пити з неї чай, засміють. А все від невігластва (що у багатьох випадках є причиною усіх наших захворювань). Мовляв, не знаємо і не хочемо знати. Тобто самі себе приводимо до різних хвороб.

… і вклоніться споришеві

хоч би скільки цю траву топтали, рвали, а вона щовесни знову оживає і стелиться під ногами зеленим килимом. Кажуть, що найсмачніший салат саме з неї, топтун-трави. І цілющий – теж. Вітаміну С в спориші втричі більше ніж у лимоні. Кальцію, фосфору, цинку, кремнію, без яких людині не жити – теж багато. Білки і цукри – теж є.

А лікує:

  • шлунково-кишкові розлади, навіть із кровотечами;
  • печінку, виводячи з організму токсичні речовини;
  • виводить через нирки надлишки мінеральних солей, що спричиняють подагру. Тим, хто заварює чай із стеблинок споришу, ця хвороба не загрожує. І камінці в нирках теж не затримуються.

Відступає перед споришем і гіпертонія.

І це не все: він має сечогінну, в’яжучі, кровоспинні та протизапальні властивості, долає дерматити. Отже, пийте чай – достатньо двох-трьох стебелець споришу. Можна додати м’яти, листя смородини. А ліки готуємо так.

Настій: столову ложку подрібненого споришу заварити склянкою окропу, настояти і вживати по ¼ склянки 4 рази на день упродовж двох місяців.

Спиртова настоянка: 10 грам трави настоюють на 100 г горілки і вживають по 5-10 крапель 4 рази на день за 30 хвилин до вживання їжі.

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ: якщо гостре запалення нирок – не можна вживати.

Наталія Земна