Страх є однією з найбільш невивчених людських емоцій. Відомо, що страх змушує наше серце битися частіше. Але нещодавно вчені з Великобританії довели, що й серце, в свою чергу, може впливати на виникнення емоційних реакцій. Якщо конкретніше, то страх стає сильнішим, якщо наш серцевий ритм перебуває в певній фазі.
До такого висновку вчені дійшли в ході експерименту. Двом десяткам добровольцям на моніторі демонстрували страшні зображення, одночасно стежачи за ритмом їх серця. Коли жахлива картинка з’являлася перед випробовуваними в момент серцевої систоли, тобто у фазі серцевого скорочення, це справляло на випробуваного більш сильне емоційне потрясіння, ніж коли його серце залишалося розслабленим.
Якщо картинка зникала з екрану занадто швидко, мозок просто не встигав сформувати емоцію. Але якщо картинка дійсно дуже страшна, то в мозку все одно «клацало». Але у фазі скорочення мозок зауважує будь-які страшні зображення, навіть якщо час їх перегляду занадто короткий. Ці дані вдалося отримати за допомогою сканування, коли фахівці спостерігали за мигдалеподібним тілом в мозку, відповідальним за формування емоцій, порівнюючи зміни в його активності з серцевим ритмом.
Емоція страху одна з найцікавіших для вченого світу. Відомо, що відчуваючи страх або тривогу, віруючі люди звертаються до Бога чи Вищих сил. У той же час нещодавно група американських вчених з’ясувала, що нерелігійні люди в момент страху схильні вірити в науку.
Для експерименту були використані дві групи веслярів, мало схильних до релігійності. Одній групі повідомили, що їй належить участь у регаті, другий, що її чекає звичайне тренування. Далі гребцям запропонували погодитися або не погодитися з наступними твердженнями: «Ми можемо раціонально приймати лише те, що науково доказово», «Всі проблеми, з якими стикається людство, вирішувані наукою», «Науковий метод – єдиний надійний шлях до знань».
Веслярі з першої групи, які сильно хвилювалися перед змаганнями, на 15% частіше висловлювали віру в науку, ніж їх товариші з другої групи.
Експерти вважають, що якщо релігійна віра заснована на інтуїції, духовному досвіді, то в основі віри в науку лежить аналітичне мислення. Наука, як і релігія, допомагає людям знаходити опору в складному і непередбачуваному світі.
Водночас релігію і науку як способи взаємин з світом не можна ставити на одну ступінь, як кажуть психологи. «З того, що сучасна людина схильна чіплятися за наукові уявлення про світ з тих же причин, за якими її предки зверталися до богів, жодним чином не слід судити про цінність науки як методу пізнання дійсності, – пишуть автори дослідження. – Ця обставина просто підкреслює причини, за якими людина вірить ».
Для остаточних висновків вченим доведеться провести ще ряд експериментів з людьми, що володіють різним світоглядом, і простежити за їх реакцією на стресові ситуації. Тільки порівнювання результатів дасть можливість говорити про щось напевно.
