Панікуліт Вебера-Крісчен (ще дану хворобу називають ідіопатичний лобулярний панікуліт, рецидивуючий панікуліт Вебера-Крісчен та ін.). Хвороба є рідкісною та маловивченою, яка характеризується повторюванням підшкірної тканини (панікуліт), що має вузловий характер.
Після того, як відбулося запалення залишається атрофія тканини, яка виявляється западенням шкіри. Зміни у внутрішніх органах та лихоманка супроводжують запалення. До сьогоднішнього дня вчені не дійшли до єдиної точки зору щодо патогенезу та етіології захворювання.
Прояви з боку шкіри
Вузли, які мають округлу форму починають появлятися у підшкірно-жировій клітковині, нерідко хворобливі, вони дуже швидко збільшуються у розмірах, можуть досягати від 1-2 см до 35 см у діаметрі. На тілі хворої людини вузли розподіляються симетрично. Локалізуються вузли у підшкірно-жировій клітковині стегон, сідниць, молочних залоз, тулуба. Найчастіше вони все таки локалізуються на стегнах. Шкіра над вузлами із синюшним відтінком, набрякла, гіперемійована. Відзначаються зазвичай множинні висипання, причому вузли можуть зливатися при тісному розташуванні.
Вузли мають різну тривалість існування: від дванадцяти тижнів до існування протягом кількох місяців і навіть років. Пізніше вузли починають поступово зникати безслідно або залишають на своєму місці гіперпігментацію, атрофію шкіри та западання. Можливим є розтин вузлів із виділенням із них маслянистої рідини або розплавлення вузлів. Виразки, які утворилися внаслідок розтину чи розплавлення повільно заживають. У деяких випадках може відбуватися склерозування вузлів із подальшим утворенням кальцинозу.
Загальні прояви
Супроводжується поява вузлів у підшкірно-жировій клітковині м’язовими болями, блювотою, нудотою, втратою апетиту, лихоманкою, слабкістю, нездужанням. Також відзначається нерідко збільшення селезінки та печінки, ураження нирок, полісерозит.
Підтверджується діагноз хвороби Вебера Хрісчена наявністю характерної гістологічної картини, яка виявляється у біоптатах вузлів.
Перебіг хвороби є тривалим. Протягом років загострення міняється ремісіями. Виникають підшкірні нові вузли під час рецидивів, внаслідок чого знову погіршується стан хворого. Від одного місяця до кількох років становлять світлі проміжки.
Для лікування панікуліту Вебера-Крісчена застосовують ненаркотичні анальгетики, імунодепресанти, кортикостероїдні гормони, антибіотики. Хірургічне оперативне лікування не показано для лікування даного захворювання, через можливість появи вузлів в других місцях та внаслідок довготривалого загоєння рубців.
Якщо у Вас виникли проблеми зі здоров’ям, не соромтеся звертатися в Центр Сімейної Медицини. Тут вам забезпечать кваліфіковану допомогу та підберуть індивідуальне лікування, спрямоване на покращення вашого стану здоров’я. Ваше благополуччя є нашим пріоритетом.
