Панікуліт – являється інфекційним захворюванням підшкірних тканин та шкіри, яке викликається бактеріями.
До перших симптомів відноситься болючість та почервоніння невеликої ділянки шкіри. Запалена шкіра стає припухлою та гарячою, нагадуючи собою шкірку апельсина («апельсинова кірка»). Відмічаються підведені краї інфікованої області при одній із форм панікуліта. Появляються зазвичай петехії (невеликі червоні плями з точковими крововиливами в центрі); в окремих випадках виникають великі плями, викликані крововиливами в шкіру (екхімоз). Можуть також розвиватися на інфікованій шкірі великі або дрібні бульбашки, які заповнені рідиною (булли).
Під час поширення інфекції прилеглі лімфатичні вузли стають болючими та збільшуються у розмірах.
При ураженні ніг збільшуються пахові лімфатичні вузли; при ураженні рук – пахвові. Між прилеглими лімфатичними вузлами та вогнищем інфекції можуть появлятися на шкірі червоні смуги.
При захворюванні може відмічатись зниження артеріального тиску, головний біль, збільшення частоти серцевих скорочень, озноб, підвищення температури тіла, може бути сплутаність свідомості. Дані симптоми можуть взагалі не виявлятися, а можуть проявитися за кілька годин до виникнення шкірних проявів.
В деяких випадках може виникнути абсцес. Більш небезпечні та рідкісні ускладнення – поширення мікроорганізмів під шкірою, що приводить до загибелі тканини і поширення інфекції з кровотоком на інші органи.
Різними бактеріями може викликатися панікуліт, найчастіше це стрептококи. Вони мають здатність дуже швидко поширюватися, тому що виробляють ферменти, які порушують здатність тканини обмежувати інфекцію. Стафілококи також можуть викликати хворобу, але обмежено.
Розвивається захворювання, як правило, на ногах. Виникає панікуліт після того, як шкіра була пошкоджена в результаті дерматиту, грибкового ураження, утворення виразки, травми. Найбільш уразливі ті ділянки шкіри, де є набряк. В ділянки післяопераційних рубців може рецидивувати панікуліт. А може і без попереднього пошкодження шкіри розвиватися. Інфекція може поширюватися по всьому тілу.
Дуже важко виділити бактерії, які викликають хворобу, навіть при біопсії шкіри та посіві крові. Допомогти визначити збудника може аналіз виділень або гною з відкритої рани. Також проводять додаткові дослідження
Після поставленого діагнозу хворому призначається антибіотик. Уражена частина тіла мобілізується і їй надається підняте положення, щоб зменшити набряк. Проводиться симптоматичне лікування, лікар призначає відповідні препарати.
