Остеіт

Остеіт – це повільно прогресуюче захворювання, яке характеризується зменшенням міцності кісткової тканини, а також підвищенням швидкості кісткового обміну. Як правило, захворювання має інфекційну етіологію. Коли процес зачіпає кістковий мозок, говорять про остеомієліт.

При остеіті відбувається утворення збільшеної васкуляризованої кістки, схильної до переломів і деформацій. Ураження хребта і черепа ведуть до розвитку неврологічної симптоматики.

Причини остеіту

Медицина до кінця ще не вивчила причини остеіту. Але найбільш поширена з них пов’язана з вірусною природою захворювання. Захворювання може не проявлятися довгі роки, при цьому людина буде носієм вірусу.

Але в якийсь момент, в результаті невідомих провокуючих чинників, можуть з’явитися симптоми. Найбільш значуща вірусна інфекція – кір.

Має місце і спадкова схильність до остеіту. В якійсь мірі остеіт носить сімейний характер.

Симптоми остеіту

– Біль в кістках

– Деформація кісток черепа, вдавлення кісток основи черепа, збільшення розмірів голови, викривлення кінцівок

– Поразка хребта

– Нейросенсорна туговухість, іноді виникає компресорне ураження VII пари черепних нервів

– Кіфоз

– Компресія спинномозкових корінців

– Атеросклероз

– Хронічна серцева недостатність

– Кальцифікація клапанів

– Сечокислий діатез

– Камені в нирках

– Ендокринні порушення

При гострому остеіті спостерігаються нудота, сильний біль, слабкість, лихоманка, жар і набряк в місці ураження, знерухомлення.

У багатьох випадках хронічний остеит носить безсимптомний характер.

Діагностика остеіту

– Рентгенографія кісток

– Неврологічне дослідження

– Аудіограма при поразці черепа

– У деяких випадках проводиться біопсія кістки

– Дослідження полів зору

Лікування остеіту

Загальна терапія остеіту полягає в забезпеченні хворому повного спокою, іммобілізації (фіксація) місця запалення. При зниженні слуху – призначення слухових апаратів.

При безсимптомному лікуванні остеіту і локальних ураженнях лікарські препарати не призначаються. Для зниження больових відчуттів можуть бути призначені НПЗЗ.

Для пригнічення резорбції кісток застосовуються такі препарати:

– Кальцитонин 50-100 МО щоденно або через день п/к або  в/м протягом трьох місяців. Як додаткова терапія призначається по 200 МО 4 рази на добу інтраназально протягом 1,5-3 років.

– Біфосфонати: етідронова кислота по 5-7 мг/кг на добу протягом місяця, 1-2 місяці перерва; алендронова кислота по 10 мг на добу протягом 6 місяців (протипоказані при захворюваннях стравоходу). Паралельно призначаються препарати кальцію по по 1,0-1,5 г на добу і холекальциферол 400 МО на добу.

При переломах кісток може знадобитися хірургічне втручання. При необхідності призначається протезування суглоба, ендопротезування, остеотомія для корекції деформації кісток, викликане здавленням спинного мозку або нервів.

У разі необхідності виявлення цієї або іншої хвороби проконсультуйтеся з нашими лікарями у Центрі Сімейної Медицини за адресою:  вул. Драгоманова, 14а, м. Кам`янець-Подільський.