Нефрит – це група запальних захворювань нирок, при яких уражається клубочковий апарат. При хворбі відбувається ураження клубочків, судин, канальців та чашечно-мискової системи.
Найчастіше захворювання зустрічається у молодих чоловіків та у дітей (переважно у дівчаток).
Причина хвороби залежить від виду нефриту, це може бути ангіна, скарлатина, гостра респіраторна вірусна інфекція, хронічні вогнища інфекції (каріозні зуби, тонзиліт та інші). Після початку гострого захворювання нефрит, як правило, розвивається протягом 10-20 діб.
Провокуючим фактором даної хвороби може стати місцеве або загальне переохолодження, перевтома, недостатність вітамінів, низький імунітет, загальна слабкість організму. Якщо відбулося переохолодження організму, то внаслідок цього відбувається погіршення кровопостачання нирок, а це сприяє розвитку запального процесу в них. При онкологічних захворюваннях, цукровому діабеті, отруєннях, аутоімунних захворюваннях, зловживанні алкоголем збільшується вірогідність розвитку нефриту.
До первинних скарг відноситься біль в ділянці попереку, головний біль, зниження апетиту, підвищена стомлюваність. Якщо захворювання починається гостро, то спостерігається незначне підвищення температури тіла та розвивається набряклість. Блідість шкірних покривів відзначається, особливо на обличчі. Сеча зменшується у об’ємі, стає каламутною або із червонуватим відтінком.
Також може бути спрага, сухість у роті, нудота та блювання.
У хворого збирають анамнезу.
Йому проводять:
Виділяють таступні види захворювання:
В залежності від форми запального процесу підбирається відповідне лікування. Якщо гостра форма нефриту, то призначається постільний режим, обмежене вживання рідини, спеціальна дієта. Основою медикаментозного лікування є антибіотикотерапія.
Також проводиться симптоматичне лікування хворого.
Якщо консервативна терапія нефриту не дає результатів, то вирішується питання про проведення хірургічної операції.
