Мукормікоз або по іншому фікомікоз – відноситься до інфекційних захворюваннь, яке викликається грибом, що належить до роду слизових грибів з класу фікоміцетів.
Мукормікоз головного мозку (ріноцеребральний мукормікоз) та носа має важкий перебіг та призводить зазвичай до летального результату. У людей, які мають ослаблену імунну систему, як правило, розвивається дана форма хвороби. До симптомів відноситься підвищення температури тіла, біль, відбувається інфікування очниці з випинанням ураженого ока. Також виділяється гній з носа. Можуть руйнуватися: лицьові кістки, які оточують очну ямку або додаткові пазухи та піднебіння, носова перегородка. Ураження головного мозку характеризується частковим паралічем, порушенням мови, судомами.
Підшкірний мукормікоз – дана форма хвороби зустрічається в Африці та в Південно-Східній Азії. Проходить зазвичай без лікування.
Ускладнення: виразки шлунково-кишкового тракту, абсцес мозку та інших органів, пневмонія, синус-тромбоз, сліпота, некротичне ураження слизової оболонки носа.
Збудники захворювання мешкають на варенні, плодах, у вигляді цвілі на хлібі, компості, сіні, гною, грунті. Вони викликають захворювання домашніх тварин свиней, корів, коней), але людина не заражається від них.
Відбувається зараження аерогенним шляхом, частіше інгаляційним. Гриби потрапляють на слизову оболонку носа, очей і шлунково-кишкового тракту, а потім поширюється гематогенно.
Лише при різкому зниженні імунітету можливе захворювання, яке виникає при тривалому прийомі імуносупресорів, кортикостероїдів, цитостатиків, ВІЛ-інфекції, туберкульозі, раку, хворобах крові.
Лікар ставить діагноз на підставі симптомів з урахуванням супутнього стану, у тому числі слабкого імунітету або неконтрольованого цукрового діабету.
Лікування проводиться у стаціонарних умовах. Хворому назначається відповідне медикаментозне лікування. Інфіковану тканину видаляють хірургічно.
