Менінгоенцефаліт – гостре інфекційне захворювання, викликане бактеріальною або вірусною інфекцією, що виявляється запаленням головного мозку, його оболонок і спинного мозку.
За характером причин виникнення менінгоенцефаліту (інфекційний, токсичний, інфекційно-алергійний) їх поділяють на такі групи:
– вірусні, кліщові, комарині, грипозні, мікробні, епідемічні;
– захворювання кір, краснуха, вітряна віспа;
– стафілококові, менінгококові, стрептококові, малярійні, туберкульозні;
– демієлінізуючий процес;
– захворювання придаткових пазух носа.
Гострий менінгоенцефаліт починається з різкого підйому високої температури, також спостерігаються такі ознаки, як сильний головний біль, збудженість, загальмованість, марення, блювота, судоми. З розвитком захворювання проявляється світлобоязнь, підвищена чутливість зубів, відбувається порушення вищої нервової системи.
Грипозний менінгоенцефаліт – ускладнення після грипу. Супроводжується такими симптомами: висока температура, озноб, епілептичні напади, можлива кома, проявляються симптоми ураження головного мозку.
Менінгоенцефаліт двохвильовий вірусний проявляється наступними симптомами: головний біль, озноб, висока температура, блювота, порушення сну. Через 5-7 днів температура нормалізується, але через 10 днів настає нова хвиля вже з ураженням центральної нервової системи.
Первинна діагностика заснована на аналізі поведінки хворого, на проявах хвороби, на даних аналізів, отриманих при неврологічному обстеженні.
Для виявлення збудника захворювання проводиться спінальна пункція, для аналізу береться спинномозкова рідина. Проводиться біохімічне, бактеріоскопічне, бактеріологічне дослідження спинномозкової рідини, що дозволяє визначити ознаки запалення, визначити чутливість мікроба до антибактеріальних препаратів.
Вогнища інфекції визначаються шляхом дослідження вуха, носа, рентгенографії легких, проведення посівів сечі. Також використовується серологічна діагностика.
Лікування менінгоенцефаліту проводиться виключно в умовах стаціонару. Чим раніше воно розпочато, тим більш сприятливим буде прогноз. Залежно від збудника використовується той чи інший вид терапії. При вірусному менінгоенцефаліті – противірусний, при бактеріальних збудниках – антибактеріальна терапія. Застосовується широкий спектр препаратів: антиоксиданти, нейропротектори, препарати для поліпшення мікроциркуляції крові, полівітаміни з підвищеним вмістом груп В і Е, седативні, протисудомні та антихолінестеразні засоби. Для повної ліквідації наслідків менінгоенцефаліту застосовується рефлексо- і фізіотерапія. Після перенесеного вірусного або бактеріального менінгоенцефаліту показана санаторно-курортна терапія.
Звертайтеся до Центру Сімейної Медицини в м. Кам’янець-Подільському за адресою: вул. Драгоманова, 14а, для індивідуальної програми з профілактики та лікування згідно з діагнозом вашого здоров’я. Наші спеціалізовані лікарі готові надати якісні медичні послуги та надійні поради.