Меланоз Дюбрейля, як правило розвивається у людей уже літнього віку. Зафіксовано, що дане захворювання зустрічається у трьох чоловік з тисячі осіб старше за п’ятдесят років.

Захворювання починається з утворення плоскої одиничної пігментної плями, у якої відмічаються нерівні краї. Дані плями нагадують географічну карту. На початку розвитку захворювання дана пляма складає в діаметрі два-три сантиметра та має зазвичай світло-коричневе забарвлення. З часом пляма поступово набуває темнішого кольору та відмічається її зростання. До двадцяти сантиметрів у діаметрів уражена ділянка шкіри може досягти. Поступово пляма починає набувати нерівномірного забарвлення від коричневого до чорного кольору з синюшними або сірими ділянками. На поверхні даних плям можуть спостерігатися такі ділянки у яких відсутнє фарбування.

Для меланози Дюбрейля є характерна відповідна локалізація – це відкриті ділянки шкіри, в основному це обличчя (лоб, щоки, ніс) та шия. У зв’язку з відповідною локалізацією даного захворювання відмічається зв’язок появи захворювання з наявними у пацієнтів хронічних сонячних дерматитів.

Коли відбувається перехід меланози Дюбрейля в меланому, то відповідно на ділянці пігментної плями утворюється ущільнення з папіломатозною поверхнею, поступово змінюється колір у плями (освітлення або потемніння); процес лущення посилюється, навколо плями появляється почервоніння, а на її поверхні може утворитися ерозія. До сьогоднішнього дня не встановлені правильні причини малігнізації меланози. Говорять, що травматизація ураженої області шкіри та інсоляція відіграють у даному захворюванні певну роль.

На сьогоднішній день сучасна дерматологія не може використовувати біопсію для того щоб діагностувати трансформацію меланози Дюбрейля в меланому, тому що даний метод дослідження може спровокувати ріст пухлини. Тому використовується цитологічне дослідження з поверхні плями мазка-відбитка. Проте великої інформації не може дати простий відбиток з поверхні. Тому лікар дерматолог завжди мусить шкребти ворехню плями перед взяттям мазка. Діагностичним критерієм виникнення меланоми раку шкіри є виявлення у відбитках атипових меланоцитів.

Також лікар деференціює меланозу Дюбрейля від невуса Ота, меланоми, ділянки гіперпігментації, пігментного невуса.