Лейкоплакія порожнини рота – це захворювання хронічного характеру,  яке вважається передраковою хворобою. Воно проявляється Ерозивна лейкоплакія чи облямівці губ. Супроводжується запальним процесом в ротовій порожнині та на губах.

У людей, які залежні від паління може бути нікотинова лейкоплакія ротової порожнини, іншими словами її ще називають – лейкоплакія Таппейнера. Дана лейкоплакія може не перероджуватися у злоякісну.

До сьогоднішнього дня немає єдиної загальноприйнятої думки, щодо причин лейкоплакії порожнини рота. Існує лише теорія, згідно якої дане захворювання це лише реакція, яка виникає на зовнішні подразники, а також на різну дію факторів внутрішніх. До внутрішніх факторів відносять різноманітні патології шлунково-кишкового тракту.

Існує ще одна думка, згідно якої, на виникнення лейкоплакії порожнини рота також впливає недостатність вітаміну А, яка є хронічною та порушення в організмі обмінних процесів. Лейкоплакія розвивається набагато швидше у тих людей, які страждають спадковим та вродженим кератозом.

Також існують можливі зовнішні причини, які можуть викликати захворювання:

• СНІД та ВІЛ-інфекція

• Хронічні травми порожнини рота

• Нейродистрофічні процеси, які відбуваються в ротовій порожнині і характеризуються хронічним запальним процесом

• Куріння

• Шкідливі умови праці, які пов’язані з переробкою вугілля кам’яного та ін..

Лейкоплакія найчастіше виникає на внутрішній оболонці щік, ближче до кутів рота. В ділянці язика виникає дуже рідко.

Діагностика даного захворювання заклечається у огляді хворого, та якщо потрібно проводиться гістологічне дослідження. Клініка лейкоплакії залежить від форми хвороби.

Розрізняють такі форми: плоску, ерозивну, верукозну та лейкоплакію Таппейнера.

Плоска лейкоплакія. Ця форма захворювання зустрічається найчастіше. Вона не викликає ніяких неприємних відчуттів у ротовій порожнині і виявляється лише при огляді у лікаря. У рідких випадках хворого можуть тривожити відчуття стянутості та сухості у роті. При огляді видно пляму чи декілька плям з дуже чітко вираженими краями, які знаходяться на слизовій оболонці ротової порожнини. Плями білого або сірувато-білого забарвлення. Якщо уражається спинка язика, то можна помітити зміну рельєфу язика. Поверхня язика набуває горбистості. Плоска лейкоплакія може у хворого бути протягом всього життя не турбуючи хворого та не прогресуючи.

Верукозна лейкоплакія появляється з плоскої лейкоплакії. При більшому впливу місцевих подразників прискорюється процес зроговіння. Місце слизової, яке поражене лейкоплакією починає виділятися по кольору та рівню, яке виступає над тканинами навколишніми.

Пацієнти можуть скаржитись на дискомфорт у ротовій порожнині. Дані ділянки. Які уражені стають як щільні білі бляшки, поверхня їхня нерівна. Або можуть бути як бородавчасті розростання білого забарвлення. Даний вид хвороби може перероджуватись у злоякісне захворювання.

Ерозивна лейкоплакія виникає на тлі плоскої чи верукозної лейкоплаій під дією факторів, які травмують порожнину рота. Ерозії дуже часто виникають в кутиках рота та на бічних поверхнях язика. Хворі починають відчувати неприємні відчуття в роті під час того як приймають їжу. Ерозивна лейкоплакія має найбільший ризик утворення новоутворень злоякісних.

Лейкоплакія Таппейнера характеризується утворенням на слизовій оболонці рота білого нальоту з червоними крапочками. Щоб зникнуло захворювання пацієнту потрібно залишити паління нікотину.

Лікування залежить від виду лейкоплакії. Лікар призначає лікування кожному хворому індивідуально.

В якості профілактики лейкоплакії порожнини рота рекомендується установка якісних зубних протезів, відмова від куріння, загальне оздоровлення організму.