Лейкома або більмо відноситься до очних захворювань, для якого є характерним помутніння рогівки. Розвивається хвороба внаслідок запальних процесів в рогівці, засмічення очей сторонніми тілами, травм. До головної причини відноситься утворення в тканинах рогівки рубців, через що вона перестає світлопропускати та стає каламутною.
Зір хворого залежить від місця локалізації більма. Воно може розростатися настільки, що повністю позбавляє людині бачити хворим оком.
Існує велика кількість причин, які викликають лейкому, проте головне місце займають ті процеси, які пошкоджують глибокі шари рогівки.
Найпоширенішою причиною захворювання є кератит, який може бути сифілітичного туберкульозного походження.Під час кератиту уражається рогівка ока, а це у свою чергу призводить завжди до утворення рубця. Якщо проводиться неправильне лікування глибокого кератиту, то виникає стійке більмо, а після поверхневого – невелике поверхневе помутніння. Також трахома провокує розвиток більма.
Лейкома безпосередньо зачіпає рогівку, тому й будь-які її пошкодження, здатні спровокувати неприємні наслідки у вигляді помутніння. Невдалі операції, які проводились на очах та серйозні проникаючі травми можуть призвести до помутніння зіниці. Дуже часто може розвиватися після впливу високих температур перенесених опіків лугами, кислотою.Небезпечними є лужні опіки, тому що після них людина може втратити повністю зір.
Також може бути вродженим помутніння рогівки.
Лейкома може бути набутою та вродженою.
Однією з причин набутого більма можуть бути ті причини, які вказувалися вище, включаючи може бути викликано однієї з перерахованих вище причин, включаючи в себе витончення рогової оболонки, проблеми з внутрішньоочним тиском, виразку. Набутий бид лейкоми частіше зустрічається, ніж вроджений.
Вроджена форма більма утворюється ще в період внутрішньоутробного розвитку плоду. Відбувається це через те, що бактерії та віруси долають сильний плацентарний захист і відбувається ураження рогівки ока.
Різну форму може мати лейкома, але найчастіше зустрічаються у вигляді плями, хмарки, або тотального ураження.
Рогівка змінює колір, вона стає фарфоро-білою, перед поглядом появляється «туман», відбувається зниження гостроти зору.
Діагностику більма проводить лікар-окуліст за допомогою щілинної лампи, де спеціаліст бачить вогнище ураження. Більмо може випинати назовні, мати шорстку поверхню. Даний вид обстеження дає можливість оцінити розміри та глибину ураження.
