Прочитала в газеті про масове захворювання на цингу в одній з приватно-трудових колоній. Розумію: на копійки, які призначаються в’язням на харчування, не розженешся, і все ж вітаміни, через брак яких тяжко хворіють люди, – поряд, під кожним парканом, уздовж усіх тих мурів, якими відгороджено від світу ці виправні заклади. Бери лише косу і готуй поживні вітамінні борщі, супи, салати з усього того зеленого добра, що його повсюдно насіяла, виплекала природа. Хоча б з тієї самої кропиви дводомної.

А тому варто правда вести мову не про ліки з кропиви, а про наїдки з неї. Листя кропиви завжди було основою для приготування здорової, багатої на вітаміни їжі. Це і свіжі салати, зелені борщі, яєчні, засоли, навіть соки. Особливо корисний ранньої весни свіжий сік кропиви. Готують його так: промиті, облиті окропом листки пропускають через м’ясорубку, вичавлюють сік і розводять кип’яченою водою у співвідношенні 1:3. Приймають по чайній ложці тричі на день під час вживання їжі.

Щоб приготувати салат із кропиви, її треба промити і покласти на 3-5 у киплячу воду. Потім відкинути на сито, додати круто зварене яйце. Кропиву краще брати молоденьку, не вищу за 7 см, що має листя з червонуватим відтінком.

Колись без кропиви не обходилися в жодній сільській сім’ї. Курей годували кропивою, змішаною з вівсом – вони тоді цілу зиму несли яйця. Молода кропива підвищувала жирність коров’ячого молока. Якщо в молоко покласти листя кропиви, то воно довго не кисне. Довше зберігаються також риба й м’ясо, покладені в кропиву. З волокна кропиви плели рибальські сітки, ткали мішки.

В Україні росте понад двадцять видів кропиви, один із них – собача кропива серцева. Її ще називають глухою кропивою, сердечником волохатим. Ця рослина має прямее чотиригранне стебло, округлі або яйцеподібні черешкові листки. Дещо нагадує кропиву дводомну, але хоч і пухнаста, та не «кусається», бо ворсинки не містять мурашиної кислоти. Тому на дотик листки м’які, приємні. Та й дію ці листки мають м’яку, а нервову систему заспокоює краще, ніж славнозвісний корінь валеріани та конвалія лікарська.Знадобитись може ця рослина як хворим на серце, так і гіпертонікам. Особливо хороші результати дає ця рослина в початкових стадіях гіпертонічної хвороби та при базедовій хворобі. Гіпертоніки можуть додавати щоденно один-два листочки цієї рослини до своїх чаїв та напоїв.

Від підвищеного нервового збудження (нині, на жаль, з’явилося в кожному домі) зарадить одна столова ложка подрібненої рослини, завареної як чай склянкою окропу. Пити треба по 1/3 склянки тричі на день. До кропиви серцевої можна додати стільки ж меліси, яка ще й заспокоює головний біль. Кропива серцева, зібрана під час цвітіння, має властивості регулювати (поновлювати) місячні. Жінкам старшого віку у клімактеричному періоді ця рослина просто необхідна, до неї треба додати рівну частину трави материнки, особливо, якщо є припливи. Чоловіки під час нервового збудження, простатиту (особливо гіпертрофії простати) можуть вживати чай з кропиви.

Зовнішньо кропиву серцеву застосовують, подрібнюючи свіжі листочки і прикладаючи їх у вигляді кашки на запалені місця. Так само лікують гнійні виразки. Соком змазують свіжі рани. Найбільшу силу собача кропива серцева має під час цвітіння. Тож намагайтеся не пропустити саме цей момент і заготовити для своєї сім’ї траву від нервів.

Наталя Земна