Кір – є вірусним захворюванням, яке характеризується головним болем, лихоманкою, слабкістю, млявістю, нежитю, дрібно-плямистою висипкою, ураженням кон’юнктиви.

Лише хвора на кір людина являється джерелом інфекції. Захворювання передається повітряно-краплинним шляхом. Люди, які не мають щеплення проти хвороби та які ніколи не хворіли на кір, завжди будуть дуже сприйнятливими до захворювання протягом свого життя, та у будь-якому віці можуть захворіти.

Імунітет формується стійкий, після того як переніс корову інфекцію. Дуже рідко можна зустріти повторні захворювання на кір. Короткочасним є імунітет після щепленя.

Інкубаційний період при захворюванні становить від 9 до 11 днів.

У початковому періоді відмічається зниження апетиту, загальне нездужання, розбитість, підвищенням температури тіла до 38-39 ° С. Далі появляється різко виражене почервоніння конюктиви, грубий “гавкаючий” кашель, посилюється нежить. З’являється висипка, яка має вигляд дрібних червоних плям, розташованих на слизовій оболонці твердого та м’якого піднебіння. Найчастіше дані плями локалізуються на слизовій оболонці щік. Плями являють собою білясті дрібні цятки, що ледь піднімаються над рівнем слизової оболонки, оточені вузькою червонуватою облямівкою, і міцно сидять на слизовій оболонці. Вони нагадують висівки або манну крупу. Вже при кінці початкового періоду (це приблизно 3-4-й день) починає знижуватися температура тіла, проте з появою корової висипки температура починає знову підвищується до більш високих цифр. Посилюється ураження дихальних шляхів та загальна інтоксикація.

Елементи корової висипки мають схильність до злиття. Якщо у хворого спостерігається дуже густа висипка, то всеодно можна знайти ділянки нормальної шкіри. Елементи висипки починають бліднути через 3-4 дні, на їхньому місці залишається пігментація – буруваті плями. Потім на місці висипки (на тулубі та обличчі) спостерігається висівкоподібне лущення. Може спостерігатися у деяких хворих рідкий стілец та біль у животі. Для захворювання є характерним виражений кон’юнктивіт, інколи з гнійними виділеннями.

Лікування хворих на кір проводиться вдома. Лише хворі, які мають ускладнення підлягають госпіталізації у стаціонар. Під час високої температури тіла рекомендується постільний режим. Ліжко хворого розміщують так, щоб головний кінець був до вікна, це проводиться для того, щоб світло не потрапляло в очі. Хворий повинен вживати велику кількість рідини, вітамінів, фруктових соків. Якщо спостерігається наполегливий сухий кашель призначаються відхаркувальні засоби.

Імунізація живою вакциною є надійним методом, який попереджує кір. Захисний ефект забезпечує захист близько 15 років. Живу вакцину не призначають ВІЛ-інфікованим, вагітним жінкам, хворим лімфомою, лейкозом та хворим на туберкульоз.