Цю рослину віддавна вирощували в Китаї і навіть влаштовували на її честь свято – день кавуна. Смугастий плід, наповнений водою, цінують усі тварини – від миші до слона. Це й зрозуміло. Адже в цій ягоді є багато корисних речовин: фруктоза, органічні кислоти, вітаміни А, С, В1, В2, В6, Р, фолієва кислота, пектини, калій, залізо, магній, кальцій. Завдяки наявності пектинів, які посилюють перистальтику кишківника і виводять з організму холестерин, вживання кавуна  дає омолоджувальний ефект: для цього треба їсти в сезон раз чи двічі лише кавуни. А жінки можуть робити з м’якуша чи соку маски на обличчя.

Оскільки калій потрібен для підтримання нормальної життєдіяльності організму, то кавун корисний усім. Надто у разі захворювання нирок, сечовивідних шляхів, тривалих проносів – тобто в стані, коли організм особливо відчуває нестачу калію.

Кавун – малокалорійна їжа, водночас містить багато води, заліза, а тому дуже корисний продукт для тих, хто потерпає від ожиріння. Рекомендується від атеросклерозу, гіпертонії, подагри, артритів, , на які часто хворіють люди похилого віку.

Їжте кавун в разі захворювань печінки, жовчного міхура, зовнішніх та внутрішніх інтоксикацій, бо він виводить токсини з оранізму.

Для цього насіння кавуна подрібнити на порошок. Одну частину порошку і десять частин молока (скажімо, одна столова ложка подрібненого насіння і десять столових ложок молока) розмішати. Ліки готові. Пити дорослій людині дві склянки впродовж дня (чверть склянки – натщесерце). Дитині  – одну склянку впродовж дня. Лікуватися 7 днів, потім зробити тижневу перерву і повторити курс лікування ще 7 днів. Лямбліозний холецистит виліковується.

Наведу і дещо забутий рецепт. Насіння ростирали з водою (теж 1:10) і це молочко вживали як протиглисний засіб, а також від лихоманки. Подібну дію мають і кавунові шкірки.

Справді, кавун показаний у випадках уратного і калієво-оксалатного уролітіазів. Але порушення сольового обміну буває й іншого характеру. І оскільки кавунова дієта сприяє виведенню лише певних солей, то решта, внаслідок активізації сечовиділенння, не лише не вимивається, а, навпаки, сприяє збільшенню каменів.

Тобто, вдаючись до цих природних ліків, треба знати характер порушення сольового обміну, інакше можна зашкодити собі.

І насамкінець нагадаю, що кавуни, які ви споживаєте і якими лікуєтеся, повинні бути чисті, тобто вирощені без додавання шкідливих стимуляторів росту, нітратів тощо. Інакше замість лікування може бути отруєння.

Зеленими шкірками (саме зеленими, без білого прошарку) можна лікувати жовчокам’яну хворобу. Зелену шкірку обрізають, подрібнюють, висушують. Одну чайну ложку  подрібненої сировини заливають склянкою окропу, настоюють 20-30 хвилин, проціджують – ліки готові. Вживати по 1/4 склянки 4 рази на день.

Білий прошарок також згодиться для приготування ліків. Для цього вичавити сік з нього. Соком цим можна лікувати хворі серце, печінку, нирки, навіть асцит (коли вода збирається в нижній частині живота).

Наталія Земна