Нерідко медики ставлять діагноз «кардіосклероз». То що робити: бігати по лікарнях і шукати чудодійні ліки? Панікувати чи зважати? Давайте розберемося.
Кардіосклероз – це розростання сполучної тканини в серцевому м’язі та клапанах серця на місці загиблих або уражених м’язових волокон. Тобто м’язова тканина, яка в нормі активно скорочує серце і прокачує кров, заміщається нееластичною сполучною тканиною. Утворюються рубці – від мікроскопічних до великих, і такий процес вважається незворотним.
Рубці на серці – не самостійне захворювання, а ускладнення. Кардіосклероз є наслідком інших недуг, найчастіше – серцевих. Тож і лікувати треба причину, інакше рубці будуть поширюватись, погіршуючи роботу серця і далі.
Найважливіше – який саме кардіосклероз діагностують, бо тут і криється причина.
Постінфарктний кардіосклероз утворюється на місці загиблих кардіоміоцитів під час інфаркту. Нерідко внаслідок прогресування ішемічної хвороби серця.
Міокардитичний кардіосклероз є наслідком міокардитів (запалень серцевого м’язу). Серцеві рубці такого походження з’являються найчастіше у молодому віці переважно через ревматизм і хронічні запалення горла. При цьому анатомічних змін у судинах, як при атеросклерозі, не виявляють, відсутні прояви стенокардії. Тож задавлені дитячі тонзиліти можуть призвести до проблем із серцем, які не так легко буде діагностувати на ранніх стадіях.
Взагалі кардіосклероз більшою чи меншою мірою є напевно в усіх людей після 50-60 років, бо є складовою загального старіння організму. Треба берегти і тренувати серце змолоду. Та навіть сьогодні починати не пізно.
