Без йоду не може нормально функціонувати щитовидна залоза. Це твердження незаперечно ось вже більше ста років. Йододефіцит є поширеною проблемою на сьогоднішній день, особливо в умовах радіаційного забруднення та екологічних катастроф.
Раніше критична нестача йоду в організмі яскраво проявлялася у вигляді зобу або критинізму. На даному етапі медицина навчилася кілька згладжувати ці проблеми, але зоб, критинізм, рак щитовидної залози, як і раніше залишаються актуальними у нашому суспільстві.
Нестача йоду в раціоні призводить до зниження опірності організму різним інфекціям, до зміни діяльності серцево-судинної та дихальної системи.
Йод виробляє тіроїдні гормони, необхідні для нормальної життєдіяльності організму – обмін речовин, ріст, розмноження і т.п. Нормальний вміст йоду в організмі — 600 мкг.
Про нестачу йоду писали в своїх трактатах ще лікарі стародавнього Китаю та Індії. Вони відзначали, що в разі нестачі йоду треба додавати в їжу подрібнені водорості, а дефіцит йоду призведе до гормонального дисбалансу в організмі.
Сьогодні майже кожному вже відомо, що нормальна кількість йоду безпосередньо пов’язана з роботою щитовидної залози — ендокринного органу вагою 25–30г, розташованого прямо під гортанню. В процесі діяльності щитовидна залоза активно поглинає з крові йод, за участю якого відбувається формування тіроїдних гормонів щитовидної залози.
Основна роль щитовидної залози — регулювати обмін речовин. Коли гормони підвищуються, обмін речовин прискорюється, коли знижуються — це призводить до уповільнення обмінних процесів.
У більшості регіонів планети звичайна їжа здатна задовольнити нормальне надходження йоду в організм людини. Але якщо в раціоні мало йодовмісних продуктів, це може привести до серйозних труднощів.
Захворювання, викликані дефіцитом йоду, пов’язані з проблемами навколишнього середовища, так як функція щитовидної залози, а також її структура, залежать від надходжень йоду ззовні. На Землі є райони, де в грунті спостерігається нестача йоду, що відбивається на малому його надходженні в продукти харчування. В таких районах надходження йоду в організм може бути знижено в 10 разів, що веде до зниження синтезу гормонів щитовидної залози.
Першими ознаками порушення функції щитовидної залози є зниження слуху, слабкість, сонливість, надмірна вага, набряки, уповільнення пульсу. При нестачі йоду може знижуватися концентрація уваги, з’являється дратівливість, пригніченість, головні болі, погіршується пам’ять, знижується інтелект, падає рівень гемоглобіну в крові, у жінок відбувається порушення менструального циклу.
Найчастіше всі ці ознаки з’являються поступово, і тому рідко звертають на себе увагу. Особливо небезпечний дефіцит йоду для дітей, в період їх внутрішньоутробного розвитку, в підлітковий період і в період статевого дозрівання.
Дефіцит йоду може спровокувати таке складне захворювання в дитячому віці як мікседематозний критинізм, який характеризується млявістю, набряком, легкою неврологічною симптоматикою. На відміну від неврологічного кретинізму, мікседематозний легше піддається корекції і не так яскраво виражається розумовою відсталістю.
Найбільш поширеним наслідком нестачі йоду є збільшена щитовидна залоза — зоб. Під зобом мається на увазі збільшена в розмірах щитовидна залоза без порушення її функції. Дослідження щитовидної залози у школярів показали, що таке порушення досить поширене в регіонах нашої країни. Лікарська практика свідчить, що в половині випадків зоб розвивається до 20 років, а ще половина припадає на жінок в період вагітності, лактації та у післяпологовий період. Статистика показує, що у чоловіків випадки появи зоба в 10 разів менше, ніж у жінок.
Якщо ви звикли вживати йодовану сіль, то не зупиняйтеся. При цьому пам’ятайте, що йодовані сполуки дуже нестійкі до високих температур, тому солити їжу необхідно в кінці приготування, щоб йод не випарувався. Вживання йодованої солі цілком здатне задовольнити нормальний рівень йоду в організмі.
Найбільшу кількість йоду містять морепродукти, особливо морська капуста. Кількість йоду можна поповнити і за допомогою річкової риби і устриць, а в інших продуктах його зміст мізерний.
Проте лікарі попереджають, що займатися самолікуванням при йододефіциті досить небезпечно. У народі розповсюджений метод додавання декількох крапель йоду в молоко. Але робити це дуже небезпечно, тому що одна крапля йоду містить 6000 мкг речовини, що в 30 разів перевищує норму і може повністю заблокувати роботу щитовидної залози.
