У легендах та міфах Стародавньої Греції багато уваги приділяється різним ритуалам, яких дотримувалися олімпійські боги і які вони заповідали простим смертним. Однією із шанованих традицій було застілля.
А ще в легендах мовиться, що після переїдання бог Зевс випивав глечик темно-коричневого настою з молодих горіхів. Достеменно не відомо, як цей напій готували на Олімпі, а ось для земних потреб його виготовляють таким чином.
Зняти зелену м’яку соковиту оболонку з 12 великих горіхів у стадії воскової стиглості, середину подрібнити, перекласти в скляну посудину, засипати 200 г цукру, закрити цупкою тканиною і поставити у прохолодне місце (але не в холодильник) на 12 діб. Після цього відцідити «горіховий сироп», що утворився, у чисту скляну посудину, а суміш, яка залишилася в першій посудині, залити 200 мл 70% етилового (харчового) спирту. Банку з горіхово-спиртовим «соком» щільно закрити і поставити на світло на наступні 12 діб. Після цього знову відцідити в окрему посудину «сік», а залишок у першій посудині знову можна залити 200 мл 70% етилового спирту. Банку з горіхово-спиртовим «соком» щільно закрити і поставити на світло на наступні 12 діб. Після цього знову відцідити в окрему посудину «сік», а залишок у першій посудині знову можна залити 40% харчовим спиртом чи горілкою для отримання наступної фракції, яку називають «сурогат».
Увага!
«Горіховий сироп» (перша фракція) є сильнодіючими ліками, які можна використовувати широкому загалу для нормалізації роботи шлунка й кишечнику — навіть маленьким діткам та вагітним, але обов’язково лише в рекомендованих лікарем дозах! Переважно це кілька краплин, розведених у певному об’ємі перевареної води чи молока. «Горіховий сироп» потрібно зберігати в холодильнику або в льоху не більш як рік.
Горіхово-спиртовий «сік» (другу фракцію) зберігають у звичайних умовах до 2 років у щільно закритій посудині, щоб не випаровувався спирт. «Сік» є профілактичним засобом для стабільності діяльності травного тракту і рекомендується тільки дорослим. Його можна вживати у разі незначних шлунково-кишкових розладів по 10—15 мл до їди. Крім цього, «сік» використовують як базисний компонент для приготування інших ліків природного походження.
Щодо «сурогату» (третя фракція), то його можна використовувати для забарвлення та «облагороджування» міцних алкогольних напоїв домашнього приготування. Лікувальна дія «сурогату» досить умовна.
