Гіперплазія передміхурової залози (аденома простати) – часте захворювання чоловіків старшого віку, що проявляється збільшенням залози та симптомами обструкції нижніх сечових шляхів.
Пацієнт при цьому може скаржатися на утруднене сечовипускання, в”ялу струю сечі, відчуття неповного спорожнення сечового міхура, почащений сечопуск в нічний час (ноктурія). Причина захворювання багатофакторна, та на пряму пов”язана з віком та об”ємом передміхурової залози. При виявленні збільшенних розмірів залози та відповідних проявах є доцільним раннє медикаментозне лікування для уникнення, як ускладнень так і оперативного лікування.
На сучасному етапі розвитку вітчизняної медицини використовуються світові стандарти діагностики та лікування гіперплазії передміхурової залози, а саме стандарти лікування Европейських колег. Це дає змогу швидко та без зайвих обстежень встановити діагноз, визначити прогноз захворювання та призначити відповідне лікування. Стандарти включають тестування для спостереження за перебігом захворювання та ефективністю лікування. Огляд лікаря дозволяє оцінити розмір залози та виявити інші захворювання передміхурової залози. Обов”язковою є діагностика раку простати, що дає змогу виявляти хворобу на лікованих стадіях. Така діагностика включає визначення простато-специфічного антигену(ПСА): маркеру раку передміхурової залози. Реконмдується обстежуватись 1 раз на рік усім чоловічкам старше 40 років. До рекомендованих обстежень також відносяться: загальний аналіз сечі, визначення рівня креатиніну крові, УЗ обстеження, що дає змогу контролювати можливі ускладнення та своєчасно попереджати їх. Для підтвердження чи спростування діагнозу гіперплазії простати можуть бути використані додаткові методи обстеження які дають змогу більш точної діагностики та впливають на прийняття оптимальної тактики лікування.
Спостереження можливе у випадках помірно виражених симптомів, які не впливають на якість життя пацієнта і включає періодичний огляд (один раз на рік) лікаря та корекцію стилю життя пацієнта.
У випадку більш виражених симптомів застосовують медикаменти які покращують прогноз захворювання та зменшують об»єм передміхурової залози. Тривале застосування медикаментозного лікуванні та постійний нагляд лікаря сприяють зменшенню симптомів та попередженню можливих ускладнень. Хірургічне лікування слід застосовувати у ряді випадків: відсутність ефекту від медикаментозного лікування та ускладнення, що призводять до порушення функції інших органів чи симтем. З поміж багатьх методик оперативного лікування золотим стандартом вважається трансуретральна резекція (ТУР) передміхурової залози. Методика заключається у видаленні гіперплазованої тканини передміхурової залози через сечовипускальний канал без розрізів на шкірі. Переваги даного методу очевидні: низький ризик для пацієнта, короткий післяопераційний період, мала травматичність тканин.
Питання тривалості лікування, побічної дії ліків, вартості лікування повинні обговорюватись індивідуально з лікуючим лікарем.
Г.В. Журенко, лікар-уролог
